До водойми Хмельницької АЕС випущено близько дев’яти тонн малька товстолоба, коропа, білого амура

Працівники дільниці біомеліорації гідротехнічного цеху Хмельницької АЕС провели зариблення водосховища електростанції. До водойми ХАЕС випущено близько дев’яти тонн малька товстолоба, коропа, білого амура. Матеріал для потомства одержують в інкубаторах, розташованих на дільниці біомеліорації ГТЦ.

Розведення гід­робіонтів насамперед передбачено технічним проектом Хмельницької АЕС, і, як засвідчує досвід експлуатації ставка-охолоджувача, ціл­ком вирішує питання боротьби з біологічними перешкодами у роботі АЕС.

За словами начальника дільниці біомеліорації Олега Братенка, наявність риби у водоймі є технологічною необхідністю: вода для охоло­дження теплообмінного обладнання має відповідати визначеним хімічним та фізичним характеристикам. Її оптимальний стан здатні підтримувати природні біомеліоратори – білий амур, товстолоб, короп тощо. Кожен з них виконує специфічні біологічні функції. Наприклад, білий амур здатний поїдати різні водорості і попере­джає заростання рослинністю водного дзеркала. Товстолоб пропускає через зябра фітопланктон, який є для нього основним кормом, і очищає воду. Короп, плітка, карась також мають свою кормову базу, частину якої становлять дрібні молюски, ракоподібні тощо. Вся риба, що знаходиться у водосховищі, працює на підвищення якості води і, звичайно, безпеки діючих енергоблоків.

Зариблення водосховища електростанції проходило під контролем працівників органів рибоохорони – головних державних інспекторів Хмельницькрибоохорони Олександра Федорчука та Віктора Фльонса,  начальника відділу Славутської РДА агропромислового розвитку Михайла Грицика. Серед інспекторів був і державний інспектор охорони навко­лишнього природного середовища Хмельницької інспекції екобезпеки Артем Ткач. Він, зокрема, сказав: «На сьогодні Хмельницька АЕС є єдиним підприємством на Хмельниччині, яке займається примноженням рибних ресурсів. Цей енергетичний об’єкт і  ставок-охоло­джувач утворюють єдину природно-техногенну систему, функціонування основних елементів якої взаємопов’язані і взаємозумовлені. Зариблення дозволяє під­тримувати стандартні параметри гідробіологічного режиму ставка–охолоджувача, що забезпечують безпечну роботу діючих енергоблоків».

Водосховище Хмельницької АЕС було створено на підставі проекту, розробленого Київським відділенням проектного інституту «Атом­енерго­проект» і передбачене для забезпечення технічного водопостачання та охоло­дження теплообмінного обладнання діючих енерго­блоків.

Cтавок-охолоджувач Хмельницької АЕС найбільший за площею і об’ємом води серед вітчизняних АЕС. Зокрема на Запо­різькій АЕС ( 6 енергоблоків загальною потужні­стю 6000 МВт) площа ставка-охолоджувача становить 8,2 км2, а обсяг  води – 47,05 млн м3. На Південноукраїнській АЕС (3 енергоблоки зага­льною потужністю 3000 МВт) площа ставка-охолоджувача 8,6 км2 при  обсяці води – 86,0 млн м3. Ставок-охолоджувач Хмельницької АЕС перевершує перераховані вище водойми, як за площею, так і за обсягом: (S = 20,0 км2, V = 120,0 млн м3).