До водойми Хмельницької АЕС випущено близько дев’яти тонн малька товстолоба, коропа, білого амура

Працівники дільниці біомеліорації гідротехнічного цеху Хмельницької АЕС провели зариблення водосховища електростанції. До водойми ХАЕС випущено близько дев’яти тонн малька товстолоба, коропа, білого амура. Матеріал для потомства одержують в інкубаторах, розташованих на дільниці біомеліорації ГТЦ.

Розведення гід­робіонтів насамперед передбачено технічним проектом Хмельницької АЕС, і, як засвідчує досвід експлуатації ставка-охолоджувача, ціл­ком вирішує питання боротьби з біологічними перешкодами у роботі АЕС.

За словами начальника дільниці біомеліорації Олега Братенка, наявність риби у водоймі є технологічною необхідністю: вода для охоло­дження теплообмінного обладнання має відповідати визначеним хімічним та фізичним характеристикам. Її оптимальний стан здатні підтримувати природні біомеліоратори – білий амур, товстолоб, короп тощо. Кожен з них виконує специфічні біологічні функції. Наприклад, білий амур здатний поїдати різні водорості і попере­джає заростання рослинністю водного дзеркала. Товстолоб пропускає через зябра фітопланктон, який є для нього основним кормом, і очищає воду. Короп, плітка, карась також мають свою кормову базу, частину якої становлять дрібні молюски, ракоподібні тощо. Вся риба, що знаходиться у водосховищі, працює на підвищення якості води і, звичайно, безпеки діючих енергоблоків.

Зариблення водосховища електростанції проходило під контролем працівників органів рибоохорони – головних державних інспекторів Хмельницькрибоохорони Олександра Федорчука та Віктора Фльонса,  начальника відділу Славутської РДА агропромислового розвитку Михайла Грицика. Серед інспекторів був і державний інспектор охорони навко­лишнього природного середовища Хмельницької інспекції екобезпеки Артем Ткач. Він, зокрема, сказав: «На сьогодні Хмельницька АЕС є єдиним підприємством на Хмельниччині, яке займається примноженням рибних ресурсів. Цей енергетичний об’єкт і  ставок-охоло­джувач утворюють єдину природно-техногенну систему, функціонування основних елементів якої взаємопов’язані і взаємозумовлені. Зариблення дозволяє під­тримувати стандартні параметри гідробіологічного режиму ставка–охолоджувача, що забезпечують безпечну роботу діючих енергоблоків».

Водосховище Хмельницької АЕС було створено на підставі проекту, розробленого Київським відділенням проектного інституту «Атом­енерго­проект» і передбачене для забезпечення технічного водопостачання та охоло­дження теплообмінного обладнання діючих енерго­блоків.

Cтавок-охолоджувач Хмельницької АЕС найбільший за площею і об’ємом води серед вітчизняних АЕС. Зокрема на Запо­різькій АЕС ( 6 енергоблоків загальною потужні­стю 6000 МВт) площа ставка-охолоджувача становить 8,2 км2, а обсяг  води – 47,05 млн м3. На Південноукраїнській АЕС (3 енергоблоки зага­льною потужністю 3000 МВт) площа ставка-охолоджувача 8,6 км2 при  обсяці води – 86,0 млн м3. Ставок-охолоджувач Хмельницької АЕС перевершує перераховані вище водойми, як за площею, так і за обсягом: (S = 20,0 км2, V = 120,0 млн м3).

Схоже

Сьогодні в Департаменті соціального захисту населення Хмельницької ОДА оголосили про початок Обласної акції в рамках Всеукраїнської “16 днів проти гендерного насильства”, яка проходить щорічно з 25 листопада по 10 грудня. Ця акція відбувається у світі з 1991 року і закликає людство до припинення усіх форм насильства. Україна приєдналась до неї у 2000 році. Апеляційний суд […]

Виховання свідомого підростаючого покоління, активних громадян суспільства з шкільних років, спонукання до творчої праці – одне із пріоритетних завдань міської влади. На цьому наголосила керуючий справами виконавчого комітету Юлія Сабій під час зустрічі з лідерами міського учнівського самоврядування “Нова генерація міста” та учасниками зразкового художнього колективу «Прес-клуб «Юний журналіст» Палацу творчості дітей та юнацтва. З […]

Комунальники завершили ремонт частини вулиці Вутіша (Польські фільварки). Кошти на відновлення дорожнього покриття вдалося залучити завдяки народному депутату та відповідно – за рахунок надходження субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціального-економічного розвитку окремих територій, а також співфінансуванню з міської казни. Так, виконано ремонт 786 кв.м найбільш зруйнованої ділянки дороги. Джерело