На Хмельниччині харківська фірма повинна повернути гроші ошуканому споживачеві
Визнати недійсним договір доручення, укладений між жителем Віньковеччини і харківським Товариством з обмеженою відповідальністю, та стягнути з останнього 30 тис. грн.. Таким рішенням Віньковецький районний суд повністю задовольнив цивільний позов чоловіка до автофірми.
Як встановив суд, 4 липня 2017 року позивач і відповідач уклали договір доручення, за яким ТОВ зобов’язувалося, діючи від імені споживача та за його рахунок, доставити йому автівку. Її марку і вартість (296370 грн.) також наперед обумовили. Як і суму початкової плати – 30 тис. грн., яку позивач сплатив того ж дня. Проте згодом автофірма заявила, що не може забезпечити доставку автомобіля, відтак чоловік зажадав розірвання договору та повернення сплачених грошей.
ТОВ на розірвання договору погодилося, а от щодо 30 тис. грн., листом відповіло, мовляв, повернемо лише частину – 363 грн., решта суми – 29637 грн., згідно з умовами договору, не повертаються взагалі.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що умови укладеного сторонами договору доручення є несправедливими. Визначення цього поняття закріплено в ч.2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», де, зокрема, вказано, що умови договору кваліфікуються як несправедливі, якщо порушують принцип добросовісності; призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; завдають шкоди споживачеві.
«Суд доходить висновку про несправедливість відносно споживачів умов спірних договорів доручення, адже розмір суми винагороди за організацію договору в розмірі 10 % від вартості транспортних засобів, що становить 30000 грн. і які позивач сплатив відповідачеві, не відповідає обсягу робіт, які отримали споживачі. Суд вважає, що ця сума є надто завищеною», – ідеться у рішенні суду. На несправедливість умов договору, на думку суду, вказує і відсутність у споживачів можливості відмовитись від договору без втрати сплачених ними коштів в рахунок винагороди повіреному.
Крім того, Товариство порушило ще одну норму Закону України «Про захист прав споживачів»: статтею 19 визначено, що підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.
«Порушення цієї норми Закону полягає в тому, що при укладенні з позивачем договору доручення відповідач завуалював призначення платежу в розмірі 30000 гривень під виглядом першочергових платежів, які насправді, за умовами договору, не повертаються в жодному випадку та є комісією за укладення самого договору», – підсумовує Віньковецька Феміда та повністю задовольняє позовні вимоги споживача.
Рішення не набрало законної сили і може бути оскаржене до апеляційного суду області.
Читати інші новини
