В рамках запуску роботи нового управління технологічної та наукової експертизи Агрохолдинг «Мрія» придбав для своїх виробничих потреб безпілотний літальний апарат (БПЛА). Це новітнє технічне досягнення стрімко набирає популярності у всьому світі і знаходить застосування в багатьох передових сферах. Тепер серед них несподівано виявилася і дуже традиційна сфера – аграрна.
Вартість безпілотного літального апарату (БПЛА) – 500 тис. грн. За один виліт безпілотник зможе покривати від 700 до 1000 га, надаючи якісну інформацію про стан посівів.
БПЛА оснащений двома камерами, одна з яких – спектральна, що дозволяє отримувати знімки для аналізу NDVI (Нормалізованого Відносного Індексу Рослинності) з метою більш якісного та оперативного моніторингу процесу вегетації культур. На відміну від супутника, який надає зображення з розміром пікселя 10х10 метрів, за допомогою безпілотника можна отримувати більш якісне зображення: розмір пікселя регулюється висотою польоту і може становити до 8х8 см.
Це дозволить агрономам розглянути самі рослини та визначити їх стан, схожість, провести оцінку засміченості і хвороб на полі, оцінити біологічну урожайність і як наслідок – здійснювати якісну аналітику й оперативно вносити необхідні зміни в технологічну карту.
Також цінною є можливість використання для аналізу знімків спеціалізованого програмного забезпечення (ПЗ), яке в своїх алгоритмах вже містить агрономічну експертизу і дозволяє провести первинний аналіз поля без залучення агронома. Порівняльний аналіз даних ПЗ і рекомендацій агрономів стане одним із критеріїв визначення рівня досконалості програмних рішень для їх подальшого використання в процесі прийняття рішень.
«Проводити моніторинг полів з повітря “Мрія” почала ще 2 роки тому, використовуючи для цього дрони і дані з супутника. Однак, у порівнянні з безпілотником ефективність цих методів досить низька, – говорить головний агроном, начальник управління технологічної та наукової експертизи Агрохолдингу Олександр Хмелюк. – Супутник дійсно дозволяє побачити ступінь зеленого спектруна полі. Він облітає наші поля один раз в 3-5 днів, але, з урахуванням хмарності в регіоні, ми отримуємо фото один раз в місяць, а цього мало для розуміння реальної картини. Дрони, на мій погляд, на сьогоднішній день також не є найефективнішим інструментом. Заряду вистачає на 40-50 хвилин польоту, а площі, які вони покривають, відносно невеликі. Тому дрони використовуємо в основному для створення внутрішніх навчальних матеріалів і точкового моніторингу», – зазначив Олександр Хмелюк.
Безпілотний літальний апарат «Мрія» придбала, в першу чергу, для моніторингу полів з цукровим буряком і картоплею. Це – найбільш витратні сільськогосподарські культури зі складною технологією вирощування, що вимагають максимально ретельного догляду.
БПЛА – це лише один із напрямів роботи управління технологічної та наукової експертизи Агрохолдингу «Мрія». Крім безпілотника, центр також буде розпоряджатися власною лабораторією для аналізу ґрунтів, змішувальною станцією та власним виробництвом насіння, здійснювати досліди і працювати над подальшим удосконаленням «Планшету агронома».
Метою перебування на Хмельниччині Надзвичайного і Повноважного Посла Швеції в Україні Мартіна Хаґстрьома було обговорення міжнародного і двостороннього співробітництва у сфері економіки та інвестицій. Королівство Швеція є одним із зовнішньоекономічних партнерів Хмельницької області і на даний час бізнес-спільнота регіону розширює торгово-економічні відносини зі Швецією. Так, до Швеції у 2017 році експортовано послуг на 37,2 тисячі доларів США […]
Протягом першого півріччя 2018 року платниками податків Хмельниччини до державного бюджету мобілізовано 1,8 мільярда гривень з темпом росту надходжень до минулого року 130 відсотків, що у грошовому виразі становить 414 мільйонів гривень. У структурі держбюджету половину надходжень займають податок на додану вартість та податок на прибуток. Так, з початку року отримано 200 мільйонів гривень податку […]
За повідомленням Хмельницької митниці ДФС, протягом першого півріччя з Польщі на терени краю ввезено різноманітної продукції на суму 995 мільйонів гривень, що складає 15 відсотків від вартості всього імпорту. З-поміж найбільш запитуваних товарів – запасні деталі до автомобілів; зброя бойова, прокат сталевий, напівпричепи та сідельні тягачі,мийні засоби. На другому місці російський імпорт, фактурна вартість якого […]