Успішні практики системи безоплатної правової допомоги на Хмельниччині

В Хмельницькому працює система безоплатної правової допомоги – правова допомога, яка гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел. Отримати правову допомогу можна звернувшись до найближчого центру з надання безоплатної правової допомоги.

Один із працівників офісу  на Хмельниччині – адвокат Юрій Сторожук, призначений у Старокостянтинівському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

В суді Юрій зміг домогтися виселення з житлового будинку особи, яка вчиняла насильство в сім’ї.

До Теофіпольського бюро правової допомоги Старокостянтинівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулася жінка з проханням допомогти у судовому порядку виселити з житлового будинку її колишнього чоловіка.

Як з’ясувалося, заявниця успадкувала житловий будинок та проживає в ньому разом зі своєю сім’єю та колишнім чоловіком, хоча шлюб із ним розірвано у жовтні 2016 року. Жінка скаржилася, що чоловік зловживав алкоголем, вчиняв психологічне насильство щодо неї та дітей, відтак і сама клієнтка, і її діти постійно перебували у психологічному напруженні. Жінка розповіла, що багато разів зверталася в поліцію із заявами.

За вчинення насильства в сім’ї колишнього чоловіка неодноразово притягували до адміністративної відповідальності, проте його поведінка не змінилася. Чоловік не хотів повертатися проживати до будинку своїх батьків, а подальше життя з ним в одному будинку заявниці та її дітей неможливе.

Місцевим центром прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правової допомоги та видано доручення адвокатові Юрію Сторожуку (від 02 березня 2017 року №16).

У позові, який підготував адвокат, він просив Теофіпольський районний суд Хмельницької області виселити чоловіка з будинку позивачки без надання йому іншого житлового приміщення. У ході судового розгляду сторони та свідки підтвердили аргументи, наведені в позовній заяві. Таким чином, розглянувши справу 8 грудня 2017 року, Теофіпольський районний суд виніс рішення про задоволення позовних вимог.

 Громадянин К. звернувся до Шепетівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із заявою про надання правової допомоги для оскарження дій слідчого місцевого відділу поліції, а саме – невнесення відомостей про кримінальне правопорушення, вчинене щодо нього, до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Для надання правової допомоги особі в місцевому центрі призначили адвоката Василя Стандратюка (доручення №22040000144), який, вивчивши матеріали справи, звернувся зі скаргою до суду. У скарзі адвокат зазначив, що 19 травня 2017 року потерпілий громадянин К. звернувся із заявою до начальника відділення поліції про вчинення відносно нього злочинів (24 липня 2013 року та 7 травня 2014 року) та просив притягнути до кримінальної відповідальності винних осіб, проте заяву залишили без належного реагування.

Відтак потерпілий ще звернувся до поліції із заявою 24 травня 2017 року, в якій просив начальника відділення поліції ГУНП у Хмельницькій області надати документ про прийняття і реєстрацію його заяви від 19 травня 2017 року, визнати його потерпілим та ознайомити з матеріалами кримінального провадження.

Враховуючи аргументи адвоката та на підставі ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України, Шепетівський міськрайонний суд виніс ухвалу, якою зобов’язав посадових осіб відділення поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області вчинити заходи щодо реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою громадянина К. від 19 травня 2017 року. 

До Шепетівського місцевого центру звернувся громадянин Н. із заявою про надання йому правової допомоги для оскарження відмови департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації щодо встановлення статусу учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Адвокат Василь Стандратюк, якого призначили у місцевому центрі для представництва та захисту інтересів клієнта в суді (доручення № 2204-0000218 від 29 червня 2017 року), підготував адміністративний позов, в якому просив суд визнати неправомірною відмову департаменту соціального захисту населення ОДА та зобов’язати його видати позивачеві посвідчення «Учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС».

Для обґрунтування позовних вимог адвокат зазначив, що в липні 2016 року позивач звернувся до відповідача з проханням видати йому посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС на підставі поданих ним документів. Однак йому відмовили, мотивуючи це тим, що він не надав документ, який підтверджує факт безпосередньої участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Під час судового розгляду справи адвокат наголосив, що його клієнт, подаючи відповідну заяву до департаменту, додав до неї копію військового квитка та архівний витяг з наказу командира військової частини від серпня 1986 року, яким підтверджується, що на підставі розпорядження військової частини позивач відбув у відрядження в м. Чорнобиль з 14 по 25 серпня 1986 року.

Василь Стандратюк наполіг на тому, що відповідно до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51, ці документи є підставою для видачі відповідного посвідчення. З огляду на наведені адвокатом аргументи 2 листопада 2017 року Хмельницький окружний адміністративний суд постановив позов задовольнити, визнати протиправною відмову департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації, а відтак зобов’язав департамент повторно розглянути питання щодо видачі позивачеві посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС».

 До Шепетівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся громадянин П., опікун дитини-сироти К..

Чоловік просив допомоги у визнанні права власності на спадкове майно за своїм підопічним після смерті матері. Розглянувши звернення опікуна, у місцевому центрі для захисту прав та інтересів дитини-сироти призначили адвоката Олександра Андрієвського (доручення від 13 лютого 2017 року № 2204-0000050).

Адвокат, ознайомившись із матеріалами справи та зібравши необхідні докази, звернувся до міськрайонного суду за місцем розташування спадкового майна з позовом. У позовній заяві Олександр Андрієвський зазначив, що в квітні 2007 року померла мати дитини, після смерті якої відкрилась спадщина на майно, а саме: на 1/3 частину квартири, яка належала їй на праві спільної часткової власності, та 1/3 частину квартири, яку вона прийняла у спадок після смерті бабусі дитини, але не встигла оформити.

На день смерті мати в зареєстрованому шлюбі не перебувала, тому діти померлої — малолітній К. та повнолітній А. — є спадкоємцями першої черги спадкування. Однак малолітній К. не міг отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері, оскільки вона не оформила свої спадкові права після смерті бабусі дитини.

З огляду на обставини адвокат просив суд визнати за малолітнім К. право власності на зазначене спадкове майно — 1/3 частину квартири, яка перейшла йому у спадок після смерті матері в порядку спадкування за законом. Взявши до уваги наведені адвокатом аргументи та надані докази, Шепетівський міськрайонний суд вирішив, що оскільки малолітній К. належить до першої черги спадкоємців за законом відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України та постійно проживав разом з спадкодавицею на час відкриття спадщини, то, в порядку ст. 1268 Цивільного кодексу України, вважається таким, що прийняв спадщину у вигляді 1/3 частини квартири.

Таким чином, суд визнав за дитиною-сиротою право власності на 1/3 частину квартири.

 

Читайте нас у Телеграм: https://t.me/podillyanews