Сказ – особливо небезпечна гостра вірусна хвороба тварин і людини, яка характеризується ознаками поліенцефаломієліту, паралічами і абсолютною смертністю. Відповідно до оцінки Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ), вона входить у п’ятірку найбільш небезпечних зооантропонозів, що завдають величезні соціально-економічні збитки. Основним джерелом епізоотії сказу є дикі м’ясоїдні тварини, зокрема лисиці.
Ліквідація сказу — справа цілком реальна за умови проведення комплексних заходів та наполегливої праці фахівців ветеринарної медицини, лісового і мисливського господарств, органів місцевого самоврядування, житлово-комунальних служб і відповідного фінансового забезпечення.
Для того, щоб запобігти захворюванню потрібно уникати контактів з безпритульними та дикими тваринами, постійно пояснювати дітям небезпеку таких контактів.
Вірус сказу виділяється зі слиною хворої тварини і передається при укусі або ж ослиненню відкритих ран. Постраждалі від укусів, ослинення та подряпані бродячими, домашніми або дикими тваринами, повинні провести місцеву обробку рани та негайно, або якомога раніше після укусу, звернутись за медичною допомогою до травматологічного пункту або хірургічного кабінету поліклініки за місцем проживання для вирішення питання про проведення лікувально-профілактичної імунізації. При місцевій обробці рани необхідно поранену поверхню ретельно промити проточною водою з милом, краї рани обробити 70-відсоткового розчином етилового спирту або 5-відсотковою настойкою йоду, накласти асептичну суху пов’язку і звернутись до лікаря.
Необхідно пам’ятати, що без своєчасного проведення антирабічних щеплень (щеплень проти сказу) захворювання на сказ завжди закінчується смертю. Крім того, під час проведення щеплень проти сказу необхідно дотримуватись встановленого лікарем режиму: не можна переохолоджуватися, перегріватися, фізично перевтомлюватися, вживати спиртні напої.
Якщо укус або подряпина нанесені відомою домашньою твариною, необхідно її ізолювати і встановити за нею десятиденне спостереження спеціалістами державної ветеринарної медицини. Упродовж цього періоду тварина має себе якось проявити. Можливо, щеплення проти сказу будуть не потрібні.
Пам’ятайте, якщо у вас є домашні улюбленці, важливо своєчасно та регулярно робити їм щеплення зареєстрованими в Україні вакцинами проти сказу.
Насамкінець додам, що на Шепетівщині у минулому році мали місце випадки захворювань лисиць на сказ. Скажених тварин тоді виявили у селах Романів, Лотівка, м. Шепетівці. А у с. Михайлючці знайшли єнота, що також був хворий на сказ.
Враховуючи те, що на у нашому краї має місце велика кількість бродячих собак та котів, є реальна загроза виникнення цього смертельно-небезпечного захворювання.
