Біля туалету та з поліцією вирішували у Хмельницькому долю елітного довгобуду

Пристрасті навколо висотки у центрі Хмельницького (на розі вулиць Подільської та Грушевського) не вщухають ось уже 15 років, від самого початку її будівництва. Спочатку обурювалися лікарі та пацієнти розташованої поруч поліклініки №1, висловлювала своє незадоволення громада міста. Попри все, зважаючи на кількість охочих мати елітне житло та площі під комерцію у центрі міста, будинок таки збудували і навіть здали в експлуатацію. Ще три роки тому. Принаймні, у 2015 році Державна будівельна інспекція України підписала декларацію про те, що «об’єкт готовий до експлуатації». Проте, до цього часу висотка, яку вже давно називають елітною аферою, стоїть порожня. Лише на першому поверсі запрацювало кілька торговельних закладів. Що ж до власників квартир, то їх у будівлю не пускають. У будинку досі немає ні водопостачання, ні водовідведення, ні електрики, ні ліфтів. Кажуть, що їх встановлять лише після того, як усі мешканці пороблять ремонти. Мовляв, перевозити будівельні матеріали пасажирським ліфтом заборонено, а вантажні у будинку не передбачені. Яким чином робити ремонт тим, хто має житло, наприклад, на 14 поверсі, очевидно, нікого не обходить. Та й чи дійде колись справа до ремонту та заселення, також не розуміло, адже, як з’ясувалося, претензії на посаду голови житлово-будівельного кооперативу «Подільський край», створеного п’ять років тому, сьогодні заявляють одночасно двоє осіб. Один з них – Михайло Бейлик, який очолював кооператив протягом п’яти років, і термін повноважень якого закінчився 1 липня поточного року. Друга – Людмила Романенко, яку інвестори будинку обрали 26 квітня цього року, в зв’язку з тим, що пану Бейлику рік тому на зборах було оголошено недовіру, оскільки за п’ять років господарювання він не зробив жодного фінансового звіту. І допоки триває двобій за право приймати рішення, будівництво завмерло у мертвій точці. Адже пан Бейлик, маючи на рахунку достатньо коштів, не довів справу до логічного завершення. А пані Романенко при всьому бажанні не може цього зробити, оскільки їй не передані документи фінансової діяльності ЖБК, крім того, на сьогоднішній день вона не має фізичного доступу всередину будинку.

Минулого тижня нова голова кооперативу планувала провести прес-конференцію, аби розповісти журналістам про ситуацію навколо будинку та поділитися планами щодо його майбутнього Питання щодо ситуації навколо будинку на Подільській, 58 планувалося винести на сесію міської ради, яка мала відбутися за кілька днів. Проте, захід у його традиційному розумінні закінчився, так і не розпочавшись, після того, як до зали прорвалися близько півтора десятка агресивно налаштованих людей, очолюваних колишнім головою кооперативу паном Бейликом. Як з’ясувалося згодом, люди так «наполегливо» хотіли бути присутніми на прес-конференції, що до них довелося викликати наряд поліції. Одразу з порогу залунали обвинувачувати на адресу пані Романенко в тому, що вона – самозванка та самовисуванка, що не має права проводити ніяких прес-конференцій та обурювалися тим, що їх на захід не запросили. За десять хвилин ситуація у залі настільки загострилася, що організатори заходу вирішили перенести її у більш спокійне місце. За іронією долі таким місцем обрали невеликий коридорчик одразу за дверима зали, біля дверей туалету міськради. Власне, там і тривала розмова з журналістами. Точніше, спроба розмови, адже через деякий час збуджений гурт опонентів перемістився у коридор. Через періодично влаштовуваний ними крик та суперечки було важко зрозуміти та почути тих, хто намагався пояснити мету зібрання. Добре чути було лише пана Бейлика, якому його група підтримки давала можливість виступити, не перебиваючи та не зчиняючи галасу.

Отож, що вдалося почути та зрозуміти з виступів двох голів ЖБК «Подільський край». Власне, нічого нового, насправді, не було сказано. Михайло Бейлик ще раз повторив свої звинувачення на адресу Людмили Романенко в тому,  що вона не є головою кооперативу; що збори, на яких її нібито обрали, були нелегітимними; що вона не має права виступати від імені голови кооперативу. Також пан Бейлик  нагадав про те, що у нього з машини викрали всі документи, які стосуються господарської діяльності кооперативу, та  звинуватив правоохоронні органи у бездіяльності. Про те, коли і яким чином планується все ж таки здати будинок в експлуатацію не лише на папері, а реально, не було сказано ні слова.

В свою чергу Людмила Романенко висловила сумнів у тому, що колишнє керівництво, якому п’ять років постійно щось заважало довести епопею з довгобудом до логічного кінця, у майбутньому спроможне це зробити.

«5 місяців з моменту обрання мене головою не виконувалося ніяких будівельних робіт, оскільки підрядник замість того, щоб виконувати підрядні роботи, подав до суду на правомірність дій державного Реєстратора та правомірність зборів від 26 квітня, які відбувались тут же, в приміщенні міської ради. 26 вересня Вінницьким апеляційним судом ця правомірність підтверджена», – прокоментувала пані Романенко.

І додала, що все, на що за п’ять років спромоглося колишнє правління кооперативу, це з незрозумілих причин замінити якісні дерев’яні вікна дешевими металопластиковими. Крім того, з фасаду зняли дорогий граніт, бо він, нібито, падав на дорогу. Натомість будинок просто пофарбували. Куди подівся той граніт – наразі невідомо. Так само незрозуміло, чому протягом тривалого терміну підрядник не займався проведенням необхідних у будинку комунікацій.

Довести будинок до стану, придатного до життя, реально можливо за декількох місяців, зазначила Людмила Романенко. Для цього планується провести позачергові загальні збори ЖБК, на яких інвесторів ознайомлять з поетапним планом необхідних робіт. Щоправда, доведеться ще раз перевірити всіх членів ЖБК на наявність членських договорів, оскільки після заяви колишнього голови Бейлика про втрату всіх документів ЖБК необхідно провести інвентаризацію, щоб не виявилося знову подвійних договорів.

«Наразі ведеться слідство, чому кошти, які надходили на рахунок ЖБК, не були витрачені на будівництво будинку, а виводились підрядником на зовсім інші цілі. Але це питання слідства, і воно в жодному випадку не заважає завершенню будівництва. Є реальні кошти, є вільні площі, є інвестори. І навіть самі люди, члени ЖБК, готові вкладати гроші, аби швидше вселитись в домівки», – прокоментувала Людмила Романенко.

Підсумовуючи: конструктивного діалогу між двома конфронтуючими групами так і не вийшло. Чим закінчиться протистояння двох голів одного кооперативу – невідомо. І так само невідомою залишалася доля елітного довгобуду. Проте, здається, справа зрушилася з місця. На сесії міської ради, яка відбулася у середу, 10 жовтня, серед інших розглянули й питання будинку на Подільській, 58. В результаті за ініціативи пані Романенко була створена робоча група з залученням депутатського корпусу, представників комунальних служб, поліції, прокуратури та ЗМІ. За це рішення проголосували 36 депутатів з 40. Залишається сподіватися, що це стане початком нового етапу у довгограючій епопеї елітної висотки, що справа нарешті зрушить з місця, і власники таки зможуть незабаром вселитися у свої вистраждані довгоочікувані квартири.