Американців дивує український підкуп виборців – представниця “Опори”

Півтора тижні на початку листопада представниця Громадянської мережі ОПОРА Оксана Банкова спостерігала за виборчим процесом у окрузі Гамільтон штату Огайо. Найбільшою дивовижею у США для неї стала відсутність виборчих порушень, висока явка виборців та голосування за допомогою електронних виборчих бюлетенів.

Цього разу в окрузі відбувалися проміжні вибори до Конгресу, оскільки у США його склад частково оновлюється кожні два роки. Таким чином, каже Оксана Банкова, у Сполучених Штатах уникають монополії на прийняття рішень: “Немає такого, як у нас: зайшли на каденцію і сидять там 5 років”.

У штаті Огайо, як і скрізь у США, між собою змагаються представники двох партій – республіканці та демократи. Є й інші партії, наприклад, “зелені”. Але, якщо відверто, їх ніхто не сприймає серйозно.

Політична реклама, за словами Оксани Банкової, значно скромніша, ніж в Україні. Зазвичай це невеличкі за розміром «розтяжки», які встановлюють на газонах чи тротуарах. Політпіар на телебаченні у США дуже дорогий. Цікаво, що у першому ролику один з кандидатів може вихваляти себе, а вже в наступному інший кандидат розповідає про те, який поганий попередній кандидат. Але загалом здається, що у США немає такої війни компроматів, шквалу бруду та наклепів, як в Україні.

Найбільше американців дивує те, що в Україні існує непрямий підкуп виборців. Зокрема, роздавання продуктових наборів чи інша благодійність кандидатів у депутати.

Американські кандидати також піаряться, зустрічаючись з виборцями. При чому часто вони відвідують оселі громадян, це так звана агітація від дверей до дверей. Цікаво, що агітаційні листівки, які виборці отримують у свої поштові скриньки, – персональні, на кожній вказана конкретна адреса.

Кандидати присутні і в соцмережах. Більшою популярністю користується Твіттер, ніж Фейсбук.

У США кожен громадянин може фінансувати кандидатів. Є й так звані Комітети політичної дії, які збирають гроші на виборчі кампанії кандидатів. Але одна особа може пожертвувати для кандидата не більше 5 тисяч доларів. Раніше там діяло обмеження на фінансування кандидатів юридичними особами, але одна з корпорацій, яка бажала підтримати кандидата, відстояла це своє право через суд.  Хоча у такому випадку існує ризик, що політик згодом, пройшовши до Конгресу, стане лобіювати певні інтереси.

До фінансування ставляться дуже серйозно. До прикладу, одного з кандидатів конкуренти колись звинуватили у тому, що він нібито використав трохи більше сотні доларів на власні потреби. І хоча згодом з’ясувалося –  помічниця випадково розрахувалася у магазині іншою карткою – репутація кандидата через цю дрібницю була підмочена.

За словами Оксани Банкової, у день виборів у США дозволена агітація. Головне, щоб все відбувалося не ближче, ніж за 60 метрів від виборчої дільниці. Голосувати можна за допомогою електронного бюлетеня, вставивши в отвір машини для голосування запрограмовану виборчою комісією картку. Ці машини не під’єднані до Інтернету, щоб захиститися від атак з мережі. Паперовий же бюлетень використовують, лише якщо інформація про виборця з реєстру зазнала якихось змін.

Одним бюлетенем люди голосують за кандидатури на різні виборні посади: губернатора, сенатора, аудитора штату, суддів тощо, а також – за місцеві ініціативи, наприклад, такі, як впровадження локальних податків.

Про порушення виборчого процесу американці нічого розповісти не змогли. Та дуже здивувалися, що у нас можуть існувати, до прикладу, фальсифікації результатів виборів. Щоправда, кажуть, у них ще років 20 тому фіксували під час виборів каруселі.

Чимало виборців, які вже взяли участь у голосуванні, чіпляють на одяг наліпку з написом “Я проголосував” і дуже пишаються, що зробили свій вибір.