Булінг у хмельницьких школах: страждають всі – психолог

За статистикою, 80 відсотків учнів шкіл стикалися з булінгом. Про найобурливіші випадки цькування у хмельницьких навчальних закладах розповіла психолог Галина Літвінова. Аналізом шкільних конфліктів вона займається більше трьох років.  На її думку, найважчі ситуації, коли до приниження дитини приєднуються ще й вчителі.

Об’єктами булінгу, за словами психолога, стають зазвичай невпевнені, тихі діти. А також школярі, які чимось вирізняються з-поміж інших: інтелектом, відкритістю, зовнішністю. Найчастіше цькування відбувається у середніх класах. Якщо хлопці більше страждають від фізичної агресії, то дівчата – від емоційного булінгу. Часто його проявом є ігнорування.

Буває, що діти псують чужі речі. Одна дівчинка у такий спосіб принижувала свою однокласницю. Кожного дня підходила до тої та кидала на підлогу книжки, рвала зошити.

Галина Літвінова не може забути випадок з шкільного життя, де у цькуванні  хмельницького учня  взяли участь і вчителі. Хлопчик був контактним, розумним та міг розповісти багато цікавого навіть для педагогів. Саме через це вони його публічно ставили на місце. Це, на думку, Галини Літвінової, неприпустимо. Оскільки  зауваженням, що принижують гідність дитини, не місце у школі. До прикладу, щось на кшталт:”Ти поводишся, як ідіот”.

Випадки, коли цькуванням школярів займаються вчителі та батьки інших дітей, на думку психолога, не повинні замовчуватися. Приклад – історія з тортом у харківській школі, коли одній учениці публічно відмовили у солодощах. Галина Літвінова вважає:

Добре, що про історію з тортом взнали інші. Люди таким чином вчаться захищатися. І я вважаю це правильним. Якщо ж  замовчувати, то проблема нікуди не зникає.

Інколи через булінг страждають і студенти. Буває, справа закінчується навіть лікарняним ліжком. Як у історії з хмельницьким юнаком, якого переслідували одногрупники, бо вважали занадто правильним.

Близько 47 % дітей є мовчазними свідками булінгу. Очолюють же цькування зазвичай неформальні лідери – школярі, які почуваються невпевнено і лише у такий спосіб можуть ствердитися емоційно. Часто, за словами психолога, ці діти страждають не менше від тих, кого цькують. Бо агресивна поведінка буває ознакою систематичних принижень у сім’ї.

Випадки булінгу рідко закінчуються зверненням до правоохоронців. Тому що батьки, діти яких стали жертвами цькування, бояться ще більшої агресії. Чимало школярів і поготів замикаються та не розповідають про свої приниження рідним.

Галина Літвінова переконана, що школа та сім’я у даній ситуації мають стати спільниками, а не звинувачувати один одного. Вчителям і батькам варто не бути пасивними спостерігачами та постійно наголошувати дітям про неприпустимість образ, принижень та фізичної агресії.

Читайте нас у Телеграм та у нашій групі Viber @ПоділляNEWS