Для кам’янецьких археологів 2018 став роком важливих знахідок

У 2018 році археологи Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника знайшли на території області чимало цікавих історичних пам’яток. Серед них майже 500-річний гаманець, залишки прадавніх будівель і предметів побуту. Про це повідомляється на сайті музею.

Дослідження проводили завідувач сектору “Музей старожитностей” Петро Болтанюк та провідний науковий співробітник Ігор Старенький – у складі Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції ДП НДЦ “ОАСУ” ІА НАНУ.

Зокрема, тривали розкопки в Старому замку, по вулиці Успенській, 2, Татарській, 17/1, Троїцькій, 4А. Окрім того, розвідкові роботи на території району – в околицях сіл Довжок, Зіньківці, Смотрич, Баговиця, районі затопленої літописної Бакоти – проводила археологічна експедиція музею-заповідника.

А також в околицях міста на багатошаровому поселенні в урочищі Татаки (пізній палеоліт, трипільська культура, ранній залізний вік, черняхівська культура, давньоруський час), біля Кубачівського кар’єра (трипільське поселення), в околицях села Довжок (Довжок І – трипільська культура, ранній залізний вік, черняхівська культура; Довжок ІІ – давньоруський час, пізньомодерне поселення), Зіньківці.

Проводилися дослідження і в околицях літописної Бакоти. Зокрема, в скельно-печерному монастирі досліджувався об’єкт давньоруського часу на території примонастирського некрополя.

Восени на вулиці Татарській, 17/1 проводили охоронні археологічні дослідження. Знайшли залишки житлової будівлі з підвалом, яка датується кінцем 16-17 ст. Цікаво, що наприкінці 17 ст. підвальна частина будівлі припинила своє існування, а надземна частина використовувалася в період Кам’янецького еялету  турками, про що свідчать знахідки монет мангірів султана Сулеймана ІІ (1688 р.), кавових чашечок, люльок та турецького посуду.

Ще одна знахідка – житло золотоординсько-литовського часу. Частину цього житла була пошкоджена піччю з великою кількістю кахель, під якою знайдено невеличкий скарб у вигляді загубленого гаманця, час втрати якого датується не раніше 1589 року (найпізніша датована монета). Тут зібрали колекцію фрагментованих керамічних виробів, які дають змогу розробити типологію посуду, що використовувався в Кам’янці-Подільському за золотоординсько-литовської доби.

Інші знайдені об’єкти архітектурної спадщини – це залишки споруди з підвалами глибиною до 4,2 м від сучасної поверхні. Датується житло серединою 16-17 ст. Цікаво, що під підвали частково було використано кар’єри-глиняники, які використовувалися для заготівлі сировини для гончарних горнів, які діяли на цій та суміжних ділянках та датуються серединою 15-початком 16 ст.

Читайте нас у Телеграм та у нашій групі Viber @ПоділляNEWS