Як живуть хмельницькі бездомні у центрі соціальної підтримки

Допомагають відновити документи, годують і лікують. У Хмельницькому міському центрі соціальної підтримки та адаптації надають допомогу та прихисток людям, які опинилися у складних життєвих обставинах. Хто вони, чому втратили документи та яким бачать своє майбутнє?

Миколі  Халупяку – 50. Раніше працював водієм автобуса, а зараз він кочегар без певного місця проживання. У центрі соціальної підтримки та адаптації з Миколою укладають угоду. Згідно з якою він зможе протягом півроку обідати, лікуватися, ночувати та матиме змогу відновити втрачені документи.

“Я сам з Чемеровецького району. Є донька, але вона живе у Києві і зі мною не спілкується. Гроші на відновлення документів у мене є”, – розповідає Микола.

Минулоріч у центрі, за словами соціальної працівниці Валентини Жердецької, відновили загублені документи 45 клієнтам: свідоцтво про народження, шлюб та розлучення. Літніх та самотніх прилаштували в інтернати. 65-ти особам оформили тимчасову реєстрацію за адресою центру. Максимальний термін перебування тут півроку.

“Більшість клієнтів мають проблеми з адаптацією у суспільстві після виходу з місць позбавлення волі. Такі люди часто лишаються без житла та безпорадні у сучасних реаліях”, — пояснює директор закладу Дмитро Старцун.

Після того, як людина оформляється на нічне перебування, вона отримує комплект постільної білизни, засоби гігієни, у закладі на волонтерських засадах працює перукар. Його послугами скористалася Алла Думанська. До центру жінка потрапила через конфлікт з сином. Сподівається знайти роботу після того, як здолає свій страх перед стоматологом.

“Я дуже боюся стоматолога, — зізнається жінка. — Тому занедбала зуби. А роботодавці дивляться на зовнішність. От перемонтую зуби, знайду роботу і піду звідси на квартиру”.

Один раз на день клієнтів годують комплексним обідом: перше, друге, салат та чай. Тричі на тиждень волонтери привозять вечерю, а у неділю представники однієї з християнських церков — обід у закритих контейнерах. У коморі є стратегічний запас: тушонка, вермішель, консерви.

Тутешні постояльці працюють: взимку розчищають дорогу до автовокзалу. Влітку — порпаються на присадибній ділянці. Клієнти знають правила центру та намагаються їх дотримуватися — відзначає директор. Основне ж правило центру — сухий закон. Того, хто не може втриматися, спрямовують на лікування.

Загалом відділення нічного перебування розраховане на 36 ліжко-місць. Якщо буде потреба тут зможуть прийняти ще 8 клієнтів. А у разі значного похолодання — у дворі розгорнуть намет, де чергуватимуть надзвичайники.