“Мало корів, бо свині у владі”: як Ляшко агітував за себе на Хмельниччині

Під час візиту на Хмельниччину кандидат на посаду Президента України Олег Ляшко агітував виборців голосувати за його кандидатуру, використовуючи расистські заклики. Ще обіцяв на законодавчому рівні знизити ціни за комунальні послуги, підняти удвічі пенсії, здешевити газ та впровадити окремі виплати селянам на худобу. Про це повідомляють спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА.

Як зазначається, Олег Ляшко 16 лютого відвідав місто Деражню та селище Летичів. Виступаючи перед виборцями, розповідав про зміни в країні, яких слід очікувати в разі його перемоги.

З-поміж іншого, у Летичеві Олег Ляшко зазначив: «Чому мало корів у селі? Тому що багато свиней при владі. От я зроблю навпаки: менше свиней при владі і більше корів у селі, поросят, гусей, індиків, курей, кролів і усякої іншої живності. І щоб нормальна ціна була на молоко. Забороню ввезення пальмоолії, хай пальмову олію негри їдять, чи мавпи, а українські люди повинні якісну молочну продукцію їсти, щоб не працювали потім все життя на аптеку. Тому відновлення харчування діточок у школах за рахунок державного бюджету. Щоб дитинка кожна стаканчик молочка, ложечку медку кожен день».

В ОПОРІзауважують, що такі висловлювання Олега Ляшка містить всі ознаки так званої «мови ворожнечі» чи «мови ненависті». Під цим терміном зазвичай розуміють висловлювання, що поширюють  расову ненависть, ксенофобію, антисемітизм та інші форми ненависті, принижують або дискредитують людину чи групу осіб за певною ознакою, у зазначеному випадку – расовою.

«Ми вважаємо таку риторику неприпустимою для кандидата, оскільки вона може спричинити до розпалювання  расової ворожнечі», – говорить Андрій Попик, координатор спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами у Хмельницькій області.

Радниця з юридичних питань Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Юзвяк зазначає, що вказані висловлювання кандидата в Президенти мають ознаки мови ворожнечі. Мова ворожнечі згідно з  Рекомендаціями NR(97) 20 Комітету міністрів Ради Європи державам-учасницям з питань «розпалювання ненависті» від 30 жовтня 1997 року полягає в поширенні, підбурюванні, заохоченні чи виправдовуванні расової ненависті, ксенофобії, антисемітизму або іншої форми ненависті, що ґрунтується на нетерпимості. До того ж згідно з ч. 2 ст. 20 Міжнародного пакту ООН про громадянські і політичні права  будь-який  виступ на користь  національної, расової  чи релігійної ненависті,    що являє собою підбурювання   до дискримінації, ворожнечі або насильства,  повинен бути заборонений. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод також встановлює, що «користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою – статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою»  (ст.14 «Заборона дискримінації»).

У національному законодавстві відсутнє детальне регулювання терміну «мова ворожнечі», проте є  ч.1 ст. 28 Закону України «Про інформації», яка встановлює, що інформація не може бути використана  для закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди  війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини. Чинне законодавство не встановлює відповідальності за всі прояви мови ворожнечі, однак кримінально караними є найбільш суспільно небезпечні прояви такої діяльності. Так зокрема, статтею 161 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образу почуттів громадян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.