Хмельниччина посідає останнє місце в охороні природи | Поділля News
Новини
Суспільство

Хмельниччина посідає останнє місце в охороні природи

У 2014 році, після завершення Революції Гідності була розпочата адміністративна реформа, покликана посилити роль громад та органів державної влади в регіонах. Так, одним з перших важливих документів, що був прийнятий в той час стала Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2020 року (постанова Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 385). Крім іншого, Стратегія визначила нормативні показники створення нових заповідних територій, деталізувавши ці показники для кожної області та розподіливши очікуваний прогрес у природоохоронній справі по роках.

Так, для Хмельниччини ці показники виглядають наступним чином:
В результаті нескладного аналізу статистичних відомостей про створення природно-заповідного фонду у областях, було виявлено, що в реальності лише на Хмельниччині за роки виконання Стратегії показники лишаються незмінними:
Інакше кажучи, створення нових об’єктів та територій природно-заповідного фонду в області не відбувається взагалі.
При цьому, область є однією з найбільш цікавих в природоохоронному плані, оскільки Поділля – один з українських центрів ендемізму і становить інтерес для охорони природи не лише на рівні України а й в масштабах всієї Європи.
Чому ж не створюються нові природоохоронні території? Відповідно до процедури створення природно-заповідного фонду (ПЗФ), будь-хто може виступити з ініціативою створення нових ПЗФ. Клопотання про це, оформлене відповідним чином, погоджується екологічним департаментом обласної державної адміністрації, яка бере за основу надані ініціаторами створення матеріали і здійснює решту роботи. Цією рештою роботи зі створення ПЗФ є погодження із землекористувачами і підготовка проекту рішення обласної ради. Нерідко саме на етапі погодження з користувачами стаються прикрі затримки із створенням ПЗФ. Проте у випадку з Хмельниччиною – клопотання відхиляються навіть на етапі погодження у Департаменті.
Екологи ЕПЛ отримали свідчення безпідставних відмов у погодженні клопотань екологічним департаментом Хмельницької ОДА.
Останнім часом дослідники природи області підготували клопотання про оголошення важливих пам’яток природи об’єктами природно-заповідного фонду. Всі вони були відхилені з аргументами, несумісними з вимогами законодавства.
Проектована ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Липа Волочиська «Успенська » (м. Волочиськ). Дерево липи серцелистої (Tilia cordata) віком близько 300 років (за деякими даними та згідно розміру обхвату вік даного дерева може сягати 450 років.). На висоті 1,5 метра дерево має в обхваті 4,1 метра, висота дерева близько 15 метрів. Стан дерева задовільний та не потребує додаткового втручання, лікування. Стовбур цього дерева товстий та вузлуватий, що наочно свідчить про поважний вік цього дерева. Зростає в м. Волочиськ, Хмельницької області на території кладовища.
Проектована ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Каштан Фрідріхівський» (м. Волочиськ). Дерево гіркокаштан звичайний, або кінський каштан звичайний (Aesculus hippocastanum) (Tilia cordata) віком близько 150 років. На висоті 1,5 метра дерево має в обхваті 3,3 метра, висота дерева близько 12 метрів. Стан дерева задовільний та не потребує додаткового втручання. Стовбур цього дерева товстий та вузлуватий, що наочно свідчить про поважний вік дерева. Зростає в м. Волочиськ, Хмельницької області на території краєзнавчого музею м. Волочиськ.
Проектована ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Липа Завойка» (м. Дунаївці). Дерево липи серцелистої (Tilia cordata) віком близько 300 років (за деякими даними та згідно розміру обхвату вік даного дерева може сягати 600 років.). На висоті 1,5 метра дерево має в обхваті 5,2 метра, висота дерева 12 метрів, має дупло. Стовбур цього дерева товстий та вузлуватий, що наочно свідчить про поважний вік цього дерева. Зростає на території м. Дунаївці, Хмельницької області, біля рентген-кабінету Дунаєвецької центральної районної лікарні.
Що таке «пам’ятне дерево громади» лишається загадкою.
Тож, йдеться про системне саботування створення об’єктів природно-заповідного фонду в Хмельницькій області. І нульова статистика реалізації Стратегії регіонального розвитку не є випадковістю.
Екологи ЕПЛ направили звернення до Мінприроди України, Адміністрації Президента України та Кабінету Міністрів України з проханням дати оцінку названим діям керівництва Хмельницької ОДА.

Автор: Тетяна Новак

Читайте нас у Телеграм та у нашій групі Viber @ПоділляNEWS