Справжнє перезавантаження влади – з новим прем’єром

Поступово політично-інформаційний простір переходить від кампанії президентської до парламентської. А через три-чотири дні це стане основною темою політичних програм, ток-шоу, заяв політиків, експертів та інформаційних приводів.

Новий Президент із старою Радою

Пан Зеленський після свого обрання хоче розпустити Раду. Навряд чи у нього це вийде в силу об’єктивних причин. Він просто не встигне через брак часу. Та й депутати не дозволять цього зробити. Тому «тихим сапом» нинішній парламент досидить свій термін під куполом. І цей період для нього буде своєрідною трасою з перешкодами.

Похід на Раду

Поки Порошенко із Зеленським у період між першим та другим туром віртуально чубились і обмінювались телевізійними люб’язностями, політичні сили та їхні лідери почали підготовку до парламентських виборів, які мають відбутися 27 жовтня цього року.

Найбільші шанси — у «Батьківщини». Вже сьогодні їм прогнозують не менше 20% голосів виборців. Ставка робиться саме на меседжі, які були заявлені лідеркою партії Юлією Тимошенко під час президентської кампанії. Це – зменшення ціни на газ, ліквідація корупції в «Нафтогазі», формування прозорих тарифів та зрозумілий план економічного розвитку. Тому, ймовірно, що «Батьківщина» отримає найбільшу кількість місць у парламенті і формуватиме коаліцію. А отже Юлія Володимирівна  буде обрана Прем’єр-міністром.

Перенавантаження уряду

Судячи з усіх експертних оцінок, новим Президентом стає Володимир Зеленський. Прогнози щодо його результативності на вищій посаді у державі — далекі від оптимізму. Він не зможе стати самостійною у прийнятті рішень фігурою. Причина — некомпетентність, відсутність політичного досвіду, віддаленість від справжнього закулісного політичного життя. І тут консультанти та спікери/балакучі голови не допоможуть.  Через півроку ми вже зможемо побачити «хто є хто» і на питання «Що робити?» доведеться відповідати новому парламенту і новому прем’єру.

Із усіх ймовірних кандидатур, саме Тимошенко є найбільш вірогідною і оптимальною. Як сильний політик, вона зможе вгамувати хаос, а як досвідчений управлінець — врятувати економіку. Тим більше, що її передвиборча програма «Новий курс України» вже є готовою програмою діяльності Кабміну. Там визначені і пріоритетні напрямки розвитку економіки країни, і чітко прописані усі напрямки соціального сектору: освіти, медицини, молодіжних програм і багато іншого.

Тому Тимошенко є найбільш оптимальним варіантом з уже готовою цільовою програмою уряду.

Це дасть можливість зняти політичну напругу і соціальний хаос, який може розпочатися вже за кілька місяців роботи нового Гаранта. Деякі політики «заспівають заздравну» новому Президенту, щоб виторгувати для себе якісь преференції, але головні гравці дотримуватимуться самостійності.

Тимошенко — фігура самостійна і грати у чиюсь гру вона не буде. Тим більше, що вона має що запропонувати і її дії передбачувані. А у політиці це великий плюс. Бо «кіт в мішку» не завжди виправдовує очікування. А політики-важковики стануть на бік професіоналів, щоб потім не нести відповідальність за недолугий вибір.

Тому у Тимошенко є усі шанси стати новим Прем’єр-міністром після парламентських виборів. І, враховуючи політичну ситуацію і політичний розкол в країні, це буде оптимальним варіантом. А сама Тимошенко піде на компроміс з іншими великими фракціями у парламенті.

Валентина Петренко