Хмельницький краєзнавець розповів про родину проскурівського фармацевта Деревоєда | Поділля News
Хмельницький краєзнавець розповів про родину проскурівського фармацевта Деревоєда

Лекцію «Незручна історія Проскурова: будинок Деревоєдів» краєзнавець Ігор Западенко присвятив Дню пам’яті та примирення, адже в історії старовинного будинку на розі вулиць Проскурівської та Проскурівського підпілля переплелися долі різних народів, релігій та ідеологій.

Власник будинку та аптечного бізнесу Людвіг Янович Деревоєд – дворянин Мінської губернії з нехарактерним для тутешньої  місцевості прізвищем.

«Хтось, можливо, думає, що він був одним з єврейських купців, – зауважує краєзнавець. – Але ні. Він – римо-католик. Записаний у дворянську книгу Мінської губернії. І зрозуміло, що у походженні своєму – з литовської шляхти».

Приїхавши з Мінської губернії, Людвіг з братом Карлом спочатку заснували аптеку у Сатанові. Завдяки дружбі з проскурівським фармацевтом Яневичем Людвіг організовує аптечний бізнес і в Проскурові. Та згодом одружується з донькою Яневича – Юлією. Дружина невдовзі помирає, а фармацевт вдруге бере шлюб – цього разу з Михайліною з роду Ключевських (м. Кам’янець-Подільський).

«Загалом бізнес Людвіга Деревоєда розвивається досить потужно. З 1890 року він завершує зводити триповерховий будинок, який відомий хмельничанам і зараз. У 60-ті роки до приміщення добудовують четвертий поверх. На першому була аптека. Мабуть, краща у Проскурівському повіті. На старовинному фото видно, що поруч з аптекою є вивіска «Общество потребителей». Там був ще такий магазинчик, де продавали алкогольні напої на винос», – розповідає Ігор Западенко.

Людвігу Деревоєду належав не лише триповерховий будинок, а й частина всього кварталу, де розташовувався ілюзіон «Оаза» (згодом – кінотеатр «Мир»). Деревоєд тричі  обирався депутатом Проскурівської міської думи. Від двох шлюбів фармацевт мав п’ятьох дітей: сина Стефана та чотирьох доньок. Помер у 1906 році. Похований на старому кладовищі, але могила його втрачена.

Після смерті Людвіга бізнес перейшов до сина Стефана, який став теж успішним бізнесменом й депутатом. Про його заможність можна, на думку Ігоря Западенка, судити з такого епізоду:

«У 1911 році авіатор Уточкін у Кам’янці-Подільському здійснював показові польоти. Одним з номерів його програми було підняття п’ятьох пасажирів. Одним з них був Стефан Деревоєд. Це свідчить про його мажорний статус. За те, щоб здійснити політ, треба було заплатити 100 рублів. Він собі міг це дозволити», – впевнений дослідник.

Подальшій успішності бізнесу Стефана Деревоєда завадила Перша світова війна і революція, після якої весь бізнес був націоналізований. Утім, найретельніше краєзнавець дослідив жіночу гілку родини Деревоєда. Зокрема, Михайліни з роду Ключевських. Як свідчать польські джерела, ця жінка народилася і все життя прожила на Поділлі, але так і не навчилася розмовляти російською, тому що ігнорувала факт присутності у краї Російської імперії. Її брат – ксьондз Еразм Ключевський, учасник повстання проти царської Росії у 1863 році. За свою діяльність поляк був засланий до Сибіру. Помер у Проскурові. Могилу також втрачено.

«Мене дивує, як при тих подіях, до яких були причетні жінки з родини, Людвігу Деревоєду взагалі вдавалося вести успішний бізнес у царській Росії», – коментує Ігор Западенко.

Найцікавішою з-поміж інших у родичів Людвіга Деревоєда краєзнавець вважає долю його молодшої доньки Гелени-Валентини, народженої 1899 році, коли самому фармацевту було майже 60 років. Гелена навчалася у Санкт-Петербурзі у жіночому медичному інституті. Це був єдиний на той час у Російській імперії заклад, де жінки могли отримати вищу медичну освіту. Згодом Гелена стала відомим педіатром та однією з перших жінок-докторів медицини у відродженій міжвоєнній Польщі.

Під час навчання у Санкт-Петербурзі Гелена Деревоєд вступила до підпільної молодіжної організації Польської прогресивно-незалежницької молоді, членами якої були студенти та гімназисти. 1913 року у цій організації Гелена знайомиться зі своїм ровесником Тадеушем Голувко. Хлопець на той час вже вважався досвідченим підпільником.

У 1914 пара переїздить до Проскурова та у костелі св. Анни, який розташовувався на місці нинішньої ЗОШ №1, бере шлюб.

«Весілля не було пишним, тому що вже почалася Перша світова війна. Одразу ж після одруження молоді люди вирушають до Варшави, де з Юзефом Пілсудським беруть участь у створенні Польської Організації Військової, яка фактично змогла вирвати країну з лап Російської імперії та відстояти сучасну Польщу», – каже краєзнавець.

Вже у 30-тих роках почалися масштабні репресії проти місцевих поляків, яким закидали саме участь у Польській Організації Військовій. Були арешти, тюрми і заслання у Казахстан.

При дослідженні теми Ігор Западенко використовував польські джерела та матеріали з Хмельницького обласного архіву. Краєзнавець зізнається: довго не наважувався на цю роботу через неоднозначність та незручність минулого.

«Але це потрібно робити, – каже Ігор Западенко, – інакше Проскурів перетвориться на те, чим його часто називають – місто без історії».

 

Читайте нас у Телеграм та у нашій групі Viber @ПоділляNEWS

Схоже

Чудовий настрій, масу позитивних емоцій та незабутні враження подарувала жителям Красилова та гостям міста неперевершена зірка української естради Ірина Федишин. Її концерти на підтримку партії «Українська стратегія Гройсмана» відбулися у Волочиську, Славуті, Старокостянтинові, Шепетівці, а четвергового вечора 18 липня Ірина співатиме у Кам’янці-Подільському. Співачка ділилася зі своїми шанувальниками найкращими піснями. Їх у репертуарі – чимало, […]

Галерея Масло вперше відкриває у Хмельницькому персональну виставку «Великий Інший» київського художника Юрія Сивирина. В експозиції представлена масштабна скульптура і три живописні серії автора ─ «Китобої», «Ціна усього» та «Пілат», що створені протягом 2017─2018 років. Виставка «Великий Інший» про появу нового тоталітарного мутанта – продукту пригнобленого несвідомого, що його випльовує в реальний світ віртуальна реальність. […]

У Кам’янці-Подільському археологи знайшли залишки трипільської культури IV тисячоліття до н.е. Про це повідомляється на сторінці  K-P Architectural-Archaeological Expedition у Фейсбуці. “Під час археологічного нагляду за протиаварійними роботами на мурі Північного дворику Кам’янецького замку було відкрито унікальні історичні нашарування. Розріз висотою 7 та шириною понад 10 м дав можливість простежити етапи освоєння даної території та […]