Кам’янець-Подільський прикрасили патріотичним муралом: як його знайти

У Кам’янці-Подільському з’явився іще один арт-об’єкт – ексклюзивний стінопис із зображенням Голови Директорії Української Народної Республіки (УНР) Симона Петлюри. Про це повідомляє пресслужба міської ради.

На 200 кв. м фасаду одного з будинків по вул. Зарванська, 5б з’явилася цілісна картина як шана пам’яті видатному борцю за незалежність України.

Автор муралу – львівський художник Тарас Арм. Підготовка до роботи зайняла 9 місяців, а на її виконання пішло чотири дні. 

Як відзначили у міськраді, ідею реалізовано за ініціативи члена товариства «Просвіта» Олександра Бейлика та підтримки міського осередку організації на честь 100-річчя як Кам’янець-Подільський був столицею УНР.

Нагадаємо, що сьогодні в Кам’янці реалізовується проект «Присяга 1919». Саме 14 жовтня 1919 року відбулася перша спроба об’єднати весь український народ під однією присягою на вірність Українській Народній Республіці.

Симон Петлюра – знакова постать Української революції 1917–1921 років. Показово, що тогочасних борців за незалежність України називали петлюрівцями, їх ототожнювали саме з ним.

Факт зі шкільного підручника: 14 грудня 1918 року на зміну Гетьманату прийшла Директорія УНР. Їй вдалося протриматися до 10 листопада 1920-го. Але 2 лютого 1919-го уряд УНР був змушений відступити з більшовицького Києва. Територія незалежної України, куди певний час входила навіть Кубань, зменшувалася.

Переміщення столиць легко простежити по коліях Південно-Західної залізниці. Вінниця отримала цей статус 28 січня 1919-го, у квітні того самого року естафету прийняло Рівне, з 24 квітня уряд засідав у Проскурові (сучасний Хмельницький). Влада встигла побувати в Житомирі, Сарнах, Старокостянтинові, Чорториї.

Нарешті, в червні столицю перенесли в Кам’янець-Подільський. З усіх тимчасових столиць Кам’янець пробув у цьому статусі довше за всіх.

Місто було обрано запасним плацдармом непросто. Ще з кінця лютого 1919 року тут працювало Міністерство народної освіти УНР. Михайло Грушевський виступав тут з лекціями і редагував газету Життя Поділля. 11 березня, тікаючи від більшовиків, на Поділля прибули й інші міністерства. Але з 17 квітня в місті знову господарювали більшовики, які звично зайняли телеграф, пошту, вокзал і мости через річку Смотрич.