У Хмельницькому обговорили ризики, пов’язані із запровадженням ринку землі

Тема ринку землі досі одна з найактуальніших в Україні. На намагання влади чимшвидше проштовхнути та популяризувати законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» логічно та максимально оперативно відреагували ті, кого це стосується в першу чергу, – аграрії.

Під час круглого столу, який відбувся днями в обласному центрі, представники агросектору з різних районів Хмельниччини, голова Хмельницької обласної ради Михайло Загородний, виконуючий обов’язки голови Хмельницької ОДА Володимир Кальніченко, депутат Хмельницької обласної ради, голова фракції Аграрної партії України Сергій Іващук та народний депутат Верховної Ради України Сергій Лабазюк говорили про загрози та ризики, які несе в собі швидкісне впровадження ринку землі в Україні.

За словами Сергія Іващука, поданий на погодження нардепам документ шокував аграріїв, оскільки став для них величезною несподіванкою.

«Ми очікували, що буде законопроект, але не думали, що він так швидко піде до Верховної Ради, оскільки жодної нашої пропозиції в ньому враховано не було», – зазначив депутат.

Одна з основних загроз, за словами Сергія Іващук, ховається у підпункті «б» пункту 1, в якому йдеться про те, що «набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть юридичні особи, утворені за законодавством України». Адже найголовніша проблема, що цими власниками можуть бути повністю іноземці – як засновниками, так і бенефіціаріями.  І обмеження у 0,5% земель сільськогосподарського призначення України, який в якості аргументу висувають у законопроекті, – це в реальності приблизно 211 тисяч гектарів земель сільськогосподарського призначення.

Крім того, загроза криється в тому, що продаж землі хочуть проводити через аукціони. На цьому, зокрема, акцентував увагу Сергій Лабазюк. За його словами, якщо в законі передбачається, що переважне право придбання землі буде в орендаря, то аукціони зразу цей пункт розмивають.

«Механізм аукціону пропонують наступний: є власник земельного паю, він має звернутися у відповідний орган, що хоче свою землю продавати. Зараз лише питання в термінах – 30 чи 60 днів висітиме заявка на публічному майданчику. І одна з маніпуляцій полягає в тому, що місцеві громади матимуть вплив чи певні можливості. Місцеві громади справді матимуть можливість придбати земельні ділянки, але виключно через аукціон», – прокоментував нардеп.

І пояснив: якщо на аукціоні зійдуться дрібні фермери, місцеві громади – з одного боку, та іноземні компанії – з іншого, то, очевидно, що придбають цю землю, швидше за все, іноземці. Крім того, очевидно, що земля в Україні з часом почне рости в ціні. Відтак, «якщо ми говоримо про те, що Україна – аграрна держава, то після вступу ринку землі в такій редакції законопроекту, ми вже будемо не аграрна, а ріелторська держава, в якій будуть заробляти на вартості землі, а не на її обробітку».

Щодо коштів, які передбачаються в держбюджеті на підтримку фермерів при придбанні землі шляхом здешевлення вартості кредитів, то народний депутат сумнівається в тому, що вони зможуть цими коштами скористатися:

«В жовтні місяці має запрацювати ринок землі. При цьому всі інші дотації – на тваринництво, садівництво, відшкодування банківських відсотків по кредитах тощо – скасовуються. Буде лише 4,4 мільярди гривень на здешевлення кредитів, які будуть братися виключно на придбання землі».

Крім того, на думку нардепа, виникнуть проблеми і з отриманням кредитів. Адже серед фермерів-одноосібників та дрібних виробників фінансову звітність за три роки мають на сьогодні одиниці. Так само не мають вони твердої застави або техніки, яку банк готовий взяти в якості забезпечення кредиту.

«І ключове, що варто сказати по кредитах: ніхто не відмінив і не зменшив облікову ставку НБУ і кредитні ставки в 22-24%. Чи в конкурентних умовах будуть фермери та дрібні виробники, коли виходитимуть на аукціон з кредитом під 22%, та європейці з вартістю грошей в 2-3%? Зрозуміло, що ні», – резюмував Сергій Лабазюк.

Свою думку з приводу запровадження ринку землі висловив і Володимир Кальніченко. За його словами, ринок повинен бути. Але він має бути захищеним, аби право користуватися землею, в першу чергу, було в того, хто на ній працює.

«Сьогодні в умовах децентралізації влади, створення об’єднаних територіальних громад, мабуть, треба було думати не тільки про ринок землі, а пов’язати ці дві проблематики в одну. Дієвого механізму сьогодні на збільшення доходів тергромад з метою розвитку своїх територій, немає. Тому моя думка, що сьогодні не те, що першочергове право, а одне-єдине право на викуп землі повинна мати територіальна громада. Де громада візьме гроші? Держава каже, що створить земельний банк для фізичної особи, щоб могла взяти кредит і купити земельний пай. Чому цей механізм не можна дати в руки територіальним громадам? Хай громада викупляє земельні паї, передає в оренду. А за отриману орендну плату розвиває сільські території, освіту, медицину, інфраструктуру, дороги тощо», – прокоментував Володимир Кальніченко.

І ще одна проблема, пов’язана з ринком землі, про яку мало хто замислюється, – не в економіці, а в правоохоронних органах – чи будуть вони готові забезпечити безпеку людей? На цьому, як на завершальному штриху в картині питання ринку землі, зупинився Сергій Лабазюк:

«Ми всі з вами з села. Ми всі з вами знаємо, що, на жаль, в кожному селі є категорія людей, які, вибачте, п’ють, нічого не роблять. І уявляємо картину: бабця на краю села продала два паї, отримала 5 тисяч доларів, пішла додому. Хлопці пили, не вистачило, а чули про те, що в неї є 5 тисяч доларів… Далі – зрозуміло. Ми сьогодні маємо одного дільничного, який ходить пішки, на три-чотири села. Що  в такому випадку буде? Плюс рейдерські захоплення і різні військові дії, які, на жаль, вже по Україні відбуваються. Тоді буде не один випадок на тиждень чи місяць в області, а буде по декілька випадків на день в різних кінцях області. Чи впорається з цим поліція? Чи є в них сьогодні фізичні та законні можливості, аби запобігти цьому? На жаль – ні».