У Хмельницькому майбутніх педагогів та психологів навчали толерантності

Чому ми несвідомо відмежовуємо себе від спілкування з несхожими й незрозумілими нам людьми? Чи коректно називати когось «людина з обмеженими можливостями»? Адже навряд чи хтось з нас може похизуватися здібностями супергероя! А чи доцільно казати «людина з особливими потребами»? Адже потреби кожної людини – особливі! Ці та інші теми обговорили учасники молодіжної конференції «From outsider to forward», яку організували представники ГО «Молодь за краще майбутнє». Учасниками заходу стали переважно студенти Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії – майбутні вчителі та психологи.

Розпочалася конференція з драйвових вправ для студентів. Одне із завдань – командна інтерпретації гри «крокодил», коли учасники мали показати такі явища: ельфи пакують подарунки, ґудзик єдинорога, жаба роздає Wi-Fi.

«Дуже часто люди, які приходять на тренінги або конференції, спочатку відчувають себе скуто. Вони, ймовірно, не можуть відволіктися від якихось своїх проблем.  Якщо одразу починати розповідати їм матеріал, сприймати його буди важко. А після тімбілдингу люди вже перезнайомлені і готові якісніше взаємодіяти», – пояснила такий формат конференції голова ГО «Молодь за краще майбутнє» Леся Романюк.

Після виконання вправ відбулися презентації у форматі TED, під час яких йшлося про булінг, конфлікти, толерантність. Також учасники  дискутували на тему «Рівні права та можливості: правда чи міф» та переглянули кінострічку «У нас був шкільний бал».  Цей фільм, знятий минулого року місцевими кіномитцями, розповідає про трагічний інцидент під час святкування випускного.

Організаторка конференції Леся Романюк зазначила: коріння нетерпимості до інакшості часто закладають своїм дітям батьки. Коли постійно наголошують на своєму бажанні бачити синів і доньок насамперед успішними. При цьому мало хто прагне, аби діти ставали відкритими у прояві своїх почуттів. Адже бути терпимими до інших, відчуваючи ворожість й недовіру  до навколишнього світу, дуже важко.

«У молодіжному середовищі дуже поширене таке явище. Ми зустрічаємо людину, а вона виглядає, висловлюється, поводиться не так, як ми, – зазначила Леся Романюк. – І що ми одразу ж робимо? Ми ставимо між собою та цією людиною стіну. При цьому потім може виявитися, що людина досить таки приємна особистість. Тобто нетерпимість дуже обмежує».

Читайте нас у Телеграм та у нашій групі Viber @ПоділляNEWS