Оновлений перспективний план: якими будуть тергромади Хмельниччини?

У Хмельницькому презентували внесені зміни до перспективного плану формування територій громад області.  Процес створення тергромад розпочався у 2015 році та мав завершитися до 2020-го. Проте не скрізь все відбувалося швидко. А деінде це питання почали активно вирішувати лише впритул до години «Х».

Для об’єднання враховувалися  насамперед безумовні критерії, на основі яких визначалася спроможність громади. До таких критеріїв відноситься кількість дітей шкільного віку – не менше 250, а дошкільного – не менше  100. Бралася до уваги і кількість населення – не менше 5 тисяч осіб,  індекс податкоспроможності бюджету громади – не менше 0,3, і частка місцевих податків та зборів у власних доходах ОТГ – не менше 10%. Окрім того, ОТГ має бути неподільною. А саме – окремі її складові самі по собі не можуть виконувати ті специфічні функції, які властиві цій соціально-територіальній спільності.

Наразі 60% території Хмельниччини вже покрито об’єднаними тергромадами. У Дунаєвецькому, Красилівському, Славутському, Летичівському та Старосинявському районах процес створення ОТГ можна назвати фактично завершеним. У Новоушицькому районі поза ОТГ лишилися лише три сільради. Суцільною білою плямою виглядає Віньковецький район. Хоча у 2015 році там були всі передумови для утворення двох ОТГ – Віньковецької та Зіньківської. Лише нещодавно перейнялися питанням створенням ОТГ у Старокостянтинівському районі. У майбутньому там має з’явитися аж 4 об’єднані територіальна громади. Поки не сформована Ярмолинецька ОТГ. Чимало невирішених моментів щодо об’єднання тергромад у Кам’янець-Подільському та Хмельницькому районах.

Чи не найпалкіші суперечки зчинилися навколо створення Хмельницької міської тергромади. Під час засідання міжвідомчої обласної робочої групи заступник Хмельницького міського голови Володимир Гончарук заявив про готовність обласного центру об’єднатися  з Давидковецькою сільрадою, Олешинською ОТГ (без Черепівської сільської ради) і Шаровечківською ОТГ (без сіл Малашівці і Волиця).

В Олешинській ОТГ тимчасом хвилюються через розширення хмельницького  полігону твердих побутових відходів, а у Шаровечківській ОТГ просять дати можливість попрацювати у форматі окремої тергромади ще кілька наступних років. Хоча визнають: ця ОТГ не відповідає всім сучасним критеріям спроможності тергромади.

Входження вже сформованих сільських ОТГ та окремих сільрад до міської об’єднаної тергромади, утім, не означає зміну меж міста, наголосив член міжвідомчої робочої групи з розробки перспективного плану Сергій Яцковський. Села так і залишаться у статусі сіл.

До складу робочої групи входили, зокрема, представники обласної державної адміністрації та її структурних підрозділів, а також центру розвитку місцевого самоврядування. Нещодавно призначений голова ОДА Дмитро Габінет долучився до роботи групи на останньому засіданні.

«Я хотів би відзначити єдиний підхід до спірних моментів, які виникали.  Оновлений перспективний план проходив експертизу фінуправління та інших структурних підрозділів. Тепер напрацьований документ відправляється на розгляд Мінрегіону. Спроможність громад перевірятиметься і в інших міністерствах. Тому не можна стверджувати, що на 100% так воно буде, як є зараз», зазначив Дмитро Габінет.

За словами заступниці голови Хмельницької ОДА  Світлани Павлишиної, затверджений у 2018 році перспективний план формування ОТГ Хмельниччини Кабмін затвердив лише на 74%, решту питань відправив  на доопрацювання.

Нагадаємо, Хмельницька область опинилась на третьому місці у рейтингу формування ОТГ. Загалом поза процесами формування спроможних громад залишаються 6389 місцевих рад.