«Я ж не дівчинка»: представниці силових структур Хмельниччини розповіли про свою роботу

Територія жінки – лише кухня. Тепер такі вислови можна почути все рідше. А ще 20 років тому жінку у силових структурах , політиці чи на керівних посадах сприймали з насмішкою. Тепер жінки отримали доступ до професій, які раніше вважалися типово чоловічими, а питання гендерної дискримінації обговорюють не лише з позиції домашнього насильства, а й, передусім, з точки зору можливості вибору. Про це йшлося на обласній конференції «Роль жінок у силових структурах Хмельницької області. Обмін досвідом. Проблеми та перспективи».  

У заході взяли участь представниці Державної служби з надзвичайних ситуацій, ГУ Нацполіції у Хмельницькій області, спецпідрозділу «Богдан», Національної академії державної прикордонної служби України ім. Б Хмельницького, а також активістки учнівського самоврядування та волонтерки.

«Передусім ми хочемо поділитися досвідом, тими проблемами, з якими стикаються жінки у силових структурах. Хочемо показати молодому поколінню, представниці якого мріють працювати у силовому блоці, що така можливість у них є, – зазначила  організаторка заходу, координаторка реалізації комунікаційного плану Коаліції «Хмельниччина 1325» Леся Стебло. – До прикладу, сьогодні у Збройних силах України не менше 25 відсотків – жінки. Звичайно, не всі дівчата хочуть іти в армію. І ніхто їх не змушує. Але мета нашої комунікаційної компанії – дати суспільству зрозуміти, що важливий, насамперед, професіоналізм, кваліфіковано виконана робота та можливість реалізувати свій вибір».

За останні роки збільшилася кількість професій, які були раніше заборонені для жінок. Зокрема, у галузі видобутку нафти і газу, хімічного виробництва. Також жінкам відтепер можна працювати машиністками та водійками окремих категорій транспорту,  водолазницями та  пожежницями.

Полковниця, директорка навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Хмельницької області Альона Мул – єдина жінка в Україні на такій посаді. В її робочій  шафі універсальний набір – від туфель до берців. І при цьому думка: навіть успішна у професії жінка може встигати вести ще й домашнє господарство.

«Я починала працювати з також нежіночої професії – дізнавачки. Це та людина, яка в органах державного пожежного нагляду проводила перевірку за фактами пожеж. Виїжджаючи на різні надзвичайні ситуації, важко сприймала кожен труп, особливо, якщо це були діти, – зізнається Альона Мул. – Коли мене призначали на нинішню посаду, все ж було скептичне ставлення  і розуміння керівництва, що це тимчасово. Хоча я здавала певні екзамени, серед яких – і фізична підготовка».

Якщо прийшла у силову структуру, будь готова забути про виправдання на кшталт  «Я ж дівчинка». Так  вважає інша учасниця конференції – начальниця сектору комунікації ГУ НП в Хмельницькій області, підполковниця поліції, членкиня «Української асоціації представниць правоохоронних органів», секретарка української філії Міжнародного поліцейського мотоклубу Інна Глега. Пригадує, коли 20 років тому жінок набирали до міліції, намагалися всіляко відмовити від такої служби. Тепер, вважає Інна Глега, у деяких сферах жінки навіть ефективніші за чоловіків, адже вони краще здатні, наприклад, до залагодження конфліктів.

«Інший бік медалі, як самі жінки ставляться до можливості обирати. Інколи вони приходять із думками: «Я йду працювати на рівні з чоловіками. Але я ж дівчинка». Тому я вважаю: це і наша провина, що чоловіки до нас ставляться, не як до рівних, а як до таких, хто у складних ситуаціях роблять крок назад. Тому я закликаю всіх дівчат, які обирають цей шлях, обирати його до кінця», – каже Інна Глега.

Гендерна рівність – не про зрівняйлівку з чоловіками, а про рівні з ними можливості доступу, зокрема, і до політики. На цьому наголосила голова ГО «Подільський центр «Гендерна рада» Тетяна Баєва.

«Прийнятий новий Виборчий кодекс, у партійних списках є квоти – має бути не менше 40% осіб іншої статі. І я не виключаю, що буде трішки більше жінок. Списки політичних партій не реєструватимуться, поки не буде забезпечена квота. У кожній п’ятірці має бути два представника чи представниці  іншої статі. Це забезпечить відсутність маніпуляцій, коли у першій частині списку переважно чоловіки. А у другій, непрохідній частині – жінки».

Насамкінець учасниці конференції переглянули документальну стрічку «Невидимий батальйон» – історії жінок, які брали участь у бойових діях.