Померлих від COVID-19 на Хмельниччині ховають не так, як інших | Поділля News

Померлих від COVID-19 на Хмельниччині ховають не так, як інших

Тіло запаковане у мішок та у закритій домовині. Так в Україні вже п’ять місяців поспіль ховають померлих з коронавірусом. На Хмельниччині вдалося уникнути ситуацій, коли надавати ритуальні послуги для таких померлих нема кому. Але нерозуміння родичами та присутніми на похоронах підходу до ритуалу все ж досі є. Тим паче для цього, як виявилося, є підстави.

Померлих від інфекцій раніше не ховали у мішках, бо про можливість зараження інших людей у таких випадках не йдеться. Але коли тіло лежить у торбі – це додатковий біль для близьких, – так описує свої враження від процесу медик, який побажав лишитися не названим.

Начальник КП «Хмельницька ритуальна служба» Сергій Бортник каже: відкритих конфліктів навколо організації поховання померлих з коронавірусом в обласному центрі не виникало, оскільки всі з зрозумінням ставляться до ситуації. Нагадаємо, у Хмельницькому спеціально  мішки для такого поховання не закуповують. Тіла поміщають у торби, які ритуальники використовували і до запровадження карантину – для тіл загиблих у ДТП та померлих місцевих безхатченків.

Натомість резонансу набула подія  у Шепетівці, пов’язана із похованням 45-річного чоловіка, в якого у лікарському свідоцтві причиною смерті вказаний інфаркт міокарда. Перший ПЛР-тест на основі біоматеріалу, взятого з носоглотки, показав негативний результат.  Другий ПЛР-тест на основі біоматеріалу із легень виявився  позитивним.  Чоловіка поховали як інфікованого – у мішку та закритій труні.  А сам ритуал обурив багатьох місцевих жителів. Одних – через такі заходи безпеки та через те, що присутні на кладовищі були у захисних халатах та шапочках. Інших – тому  що при цьому люди були одягнені не у штани, а у шорти. А тому – з оголеними ногами.

Ритуал ховати померлих з коронавірусом у герметичному мішку та у закритій домовині запровадило Міністерство охорони здоров’я. Свої вказівки 23 березня 2020 року урядовці представили у формі тимчасових рекомендацій. 4 серпня з’явилася ще одна міністерська постанова.

Оновлені тимчасові рекомендації розроблені на підставі технічного звіту Європейського центру профілактики та контролю захворювань та Тимчасового керівництва ВООЗ «Профілактика та інфекційний контроль безпечного поводження з тілом особи, яка померла від  COVID-19».

У документі йдеться про необхідність водостійких ізоляційних халатів з довгими рукавами або комбінезону, а також захисних окулярів або захисного щитка, респіратору класу захисту не нижче FFP2 та одноразової медичної шапочки. Щоправда, всі ці вимоги стосуються не людей, котрі переносять домовину, а лише медпрацівників, які здійснюють розтин – через ризик наявності бризок від рідини тіла або виділень.

Всього в обласному патологоанатомічному центрі станом на 21 серпня провели 4 розтини померлих, інфікованих SARS-CoV-2. Про це у відповіді на запит повідомили представники комунального закладу.

До речі, в оновлених рекомендаціях МОЗу йдеться про поміщення тіла у герметичну торбу не завжди, а тільки у разі утворення надмірної рідини. Та попри це тіла всіх померлих з коронавірусом все одно продовжують пакувати у мішки.

У мішки поміщають не лише тих, у кого підтверджений COVID-19. А і, наприклад, у випадку, якщо хтось помер від інфаркту, але з тих чи інших причин була підозра на коронавірус, – розповідає медпрацівник закладу охорони здоров’я Хмельницького.

Нагадаємо,  25 лютого 2020 року МОЗ України своїм наказом № 521 внесло COVID-19 до переліку особливо небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини. Водночас серед зареєтрованих Мін’юстом наказів саме цього документу нема.

Про неможливість інфікуватися від померлого у травні зазначив керівник програми з питань здоров’я, харчування і ВІЛ/СНІД Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні Андрій Славуцький.

Коли людина вмирає від цього вірусу, вона вже не може крапельним шляхом передати захворювання: якщо її не торкатися, то неможливо й заразитися. Звісно, що там треба поводитися обережно, тіло треба обробити, але ніяких причин закривати в мішок, спалювати я не бачу. Я говорю про те, що можна зробити людські умови для того, щоб попрощатися з рідною людиною. Не просто зашити в мішок і викинути, заспокоюючи громадську думку, а все-таки надати родині гідну можливість попрощатися. І незважаючи ні на що, залишатися людиною, – зазначив Андрій Славуцький.

Читайте нас у Телеграм , у нашій групі Viber @ПоділляNEWS та InstagramTwitter