У Полонному віднайшли залишки стародавньої фортеці

У місті Полонне по вул. Шевченка стався зсув ґрунту, який відкрив цегельну кладку старовинної споруди. Як повідомила начальник відділу культури та туризму виконавчого комітету Полонської міської ради ОТГ Тетяна Ярославська, віднайдена цегельна кладка, швидше за все, є залишками Полонської фортеці і датується кінцем 18 століття.

«На земляних валах фортеці осипався ґрунт і показалися залишки стіни. Знайдена цегла має розміри 9-10 см завтовшки, 30 см у довжину та 18 см ширини. Точно сказати, що це за цегла, наразі важко. Потрібно проводити археологічні дослідження, які дадуть відповіді на низку питань. Раніше на цій місцевості знаходили старовинну цеглу з вензелями Валевських. Її виробництво припинилося орієнтовно 1838 року. Підозрюємо, що віднайдена днями цегла належить до давніших часів», – пояснила Тетяна Ярославська.

Директор Полонського історичного музею Олександр Дацик висловив припущення, що віднайдені залишки стіни, швидше за все, належать до Полонської фортеці.

«Щоб встановити походження віднайденої стіни, потрібно проводити ґрунтовні археологічні дослідження, геосканування. Ми маємо копії стародавніх карт 1791 року, де позначені місця розташування тогочасних споруд. Оригінали цих карт, які б могли допомогти у дослідженні знахідки, знаходяться у Державному військовому архіві Росії і отримати доступ до них немає можливості», – зазначив Олександр Дацик.

Зрозуміло одне – знахідна потребує дослідження і, відповідно, чималих коштів. За словами Тетяни Ярославської, надія отримати фінансування для цих потреб є:

«Полонська міська рада приєдналася до ініціативи ЄС «Мери за економічне зростання». В рамках цієї ініціативи робоча група підготувала план заходів, розрахований на 2 роки. Цей план отримав оцінку «Відмінно» від експертів Світового банку, що дає нам можливість взяти участь у конкурсі грантів ЄС. Перемога у цьому конкурсі дозволить отримати фінансування (близько 1 млн. євро) для подальшого дослідження та облаштування історичних об’єктів».

Довідка: Археологічні дослідження 1992—1993 років, проведені в Полонному археологічною експедицією Кам’янець-Подільського педагогічного інституту під керівництвом Винокура І. С., підтвердили існування укріпленого городища площею приблизно 8,2 га в X-XIII ст. Укріплення знаходилося в районі сучасної ветеринарної лікарні, на природному підвищенні, яке оточене водами річки Хомори і фактично є півостровом.

Півострів, що височів на 12-17 метрів над навколишнім лугом, був обнесений валом та огорожений частоколом. З єдиної не прикритої річкою сторони фортеці (територія сучасного костелу св. Анни) в XII ст. з’являється мисове поселення, ймовірно, посад, який теж був укріплений частоколом.

Фортеця, очевидно, була зруйнована монголо-татарами в 1240 році (в літописах не розповідається про взяття Полонного як сусідніх Кам’янця чи Колодяжина, проте літописець зазначає в описі про Батия: «і вибив… без пощади, так само… інших городів багато, що їм нема числа…» Місто продовжувало існувати й далі, зокрема, Галицько-Волинський літопис оповідає про існування Полонського монастиря в 1255–1257 роках. Проте саме про фортецю чітких згадок в давньоруських літописах вже немає.

Читайте нас у Телеграм , у нашій групі Viber @ПоділляNEWS та Instagram, Twitter