Мешканців Хмельниччини закликали вшанувати жертв Голодомору, запаливши свічку пам’яті

Через карантинні обмеження традиційну скорботну ходу, яка мала би відбутися в обласному центрі сьогодні, у четверту суботу листопада, скасували. Проте хмельничани, разом з іншими мешканцям області та всієї країни, можуть долучитися до всеукраїнської акції «Запали свічку» та вшанувати пам’ять українців, які загинули внаслідок штучно створеного голоду.  

Напередодні дня вшанування жертв Голодомору у центрі Хмельницького, на пішохідній Проскурівській, працівники Молодіжного центру влаштували акцію  пам’яті. Винесли свічки, почепили біле полотно, а на ньому розвісили фото. На світлинах – діти, молодь і цілі сім’ї, закатовані голодом у 1932-1933 роках минулого століття.

У виставленій експозиції – чимало фото, на яких зафіксовано, як восени-взимку 1932 року влада відбирала в селян пшеницю та худобу. Світлини привернули увагу багатьох хмельничан, які підходили ближче, аби роздивитися їх уважніше та залишити на білому полотні слова пам’яті.

Голод у 1932-1933 роках в Україні був створений тоталітарним режимом штучно – задля винищення народу. Але про це багато років мовчали.

На найбагатших землях у Європі і в цілому світі гинула українська нація. І тоталітарна система, як могла, так і нищила українців за їхню волелюбність. І не можна думати, що це залишилося в минулому, адже історія циклічна, вона повторюється, – прокоментувала журналістам МТРК Місто заступниця Хмельницького міського голови Галина Мельник.

З 2008 року на Хмельниччині у Меджибожі діє музей пам’яті жертв Голодомору. Він – один з двох в Україні. Відвідати музей треба хоча би для того, аби зрозуміти, що пережили українці 90 років тому.

Саме у музеї організатори акції взяли фото, які показали на Проскурівській. Полотно зі світлинами і написами, які залишили хмельничани, передадуть у музей історії міста.

Попри те, що страшні події 1932-1933 років все далі і далі відходять у минуле, українці можуть зберегти пам’ять про них, аби не допустити повторення.

Як це зробити? Записати на телефон спогади рідних чи знайомих, які були очевидцями геноциду українського народу. Речі та світлини, які належали родичам, котрі пережили Голодомор можна віднести до музеїв, аби їх побачили якомога більше людей.

Сьогодні ж, у день вшанування пам’яті безвинно загублених, можна долучитися до Загальнонаціональної хвилини мовчання о 16:00. А ще – запалити Свічку Пам’яті у вікні своєї оселі.