Хмельницька комунальна лазня №2 не може платити за новими газовими тарифами | Поділля News
Новини
Інфраструктура

Хмельницька комунальна лазня №2 не може платити за новими газовими тарифами

Одна з двох хмельницьких комунальних лазень не “тягне” нові розцінки за блакитне паливо. Установа за три місяці роботи в новому сезоні накопичила борги на 100 тисяч гривень. Виходом могла би стати заміна котла з газового на твердопаливний. Проте кошти на це лазні поки не виділили.

Ванна у кожній квартирі – цивілізація. Але, як казали в одному з новорічних фільмів, сам процес миття там виглядає як просте змивання бруду. Натомість у лазні це – урочистий обряд. Та й відвідують її насамперед не для того, щоб митися, а щоб паритися.

Наразі у Хмельницькому дві комунальних лазні, які входять до складу муніципального підприємства міської ради “Чайка”. Лазня №1 на вулиці Івана Франка відкрилася після тривалого ремонту на початку 2017 року. Це двоповерхове приміщення з трьома постійно діючими залами: жіночим, чоловічим на другому поверсі та сауною з басейном для чоловіків – на першому. Установа працює 4 дні на тиждень.

Одноповерхова лазня №2 розташована на вулиці Купріна у мікрорайоні Дубове, має два зали з басейнами – для жінок і чоловіків. Проте котел тут досі газовий – раніше це паливо було дешевим. До перезапуску першої лазні дубівська установа працювала 4 дні на тиждень, а відвідувачів тут інколи було настільки багато, що часом для всіх не вистачало шаф.

Після реконструкції лазні №1 у Дубовому перейшли на режим роботи двічі на тиждень – у вихідні. Причому в суботу обидва зали працювали лише для чоловіків, оскільки саме вони – основні відвідувачі. Вже декілька сезонів поспіль лазня працює тільки в неділю. А після здорожчання газу тут взагалі мізкують, як залишитися на плаву.  

Нам рахують ціну за комерційним  тарифом – 38 гривень за кубометр. Тиждень тому телефонували з “Хмельницькгазу” й запитували, чи по 60 гривень за куб ми будемо брати? Через такий тариф зараз спиняється багато підприємств. Ще в нас стара газова установка, вузли. І навіть коли ми не використовуємо паливо, нам нараховують, що в нас наче йдуть втрати газу, – розповідає завідувач лазні Михайло Михалець.

Для прогрівання приміщення котел починають розпалювати ще о 7 раку, щоб о 10 вже можна було запустити відвідувачів.  За словами Михайла Михальця, в 2017 році за кошти комунального підприємства виготовили проєкт на заміну котла на твердопаливний. На це витратили 50 тисяч гривень. Проте далі справа не зайшла.

За день лазня має 200 відвідувачів. Така тенденція: якщо нам не дають працювати, то ми і клієнтів втрачаємо – люди починають ходити в приватні сауни. Баня вже накопичила борги на суму близько 100 тисяч гривень, –  зізнається завідувач.

Зараз при ціні за вхід 150 гривень лазня заробляє 30 тисяч гривень за день роботи. При цьому йде близько 800 кубометрів палива. При ціні 60 гривень за куб, витратах на розподіл і втрати, а також разом із платою за електроенергію й зарплату працівникам за день витрати лазні сягатимуть 70 тисяч гривень. Тобто збиток складатиме близько 40 тисяч гривень, зазначає заступник міського голови Микола Ваврищук.

Наразі не стоїть питання закриття, але й точно не стоїть питання відкриття двох днів. Ми хочемо утримати на рівні одного дня на тиждень. Але зараз активно працюємо над ідеєю закупівлі твердопаливного котла. Наші попередні розрахунки до суттєвого подорожчання показували, що його окупність буде близько 5 років. Нині, за нашими розрахунками, це відбудеться за півтора року. Орієнтовна вартість котла та переобладнання системи – близько 2 мільйонів гривень. Ціна на газ захмарна. І якщо цього не робити, то за місяць буде 200 тисяч гривень збитку по одній лазні, – каже Микола Ваврищук.

Поки гроші в бюджеті на переобладнання не закладені. Але підприємство, за словами посадовця, може оголошувати про тендер й виходити на підрядника, а вже потім долучатиметься міський бюджет.

Тобто частково КП “Чайка” витратить свої кошти, інші частину додасть міський бюджет. Яка це буде частина у відсотковому значенні – поки невідомо. Але ясно, що раніше березня міський бюджет не зможе додати. Підрядники розуміють, що розрахунок з ними може бути і через два місяці – це нормальна практика, – додає Микола Ваврищук.

На думку завідувача лазні, опалення дровами на місяць обійшлося б лазні всього в 20 тисяч гривень. Щоправда, в такому випадку доведеться наймати ще одного працівника. Наразі в лазні №2 працює 8 осіб, і тільки завідувач – на повну ставку.

Про те, щоб зробити цю установу прибутковою наразі не йдеться, тому що мета комунального підприємства не отримувати прибуток, а надавати якісні послуги населенню. Поки ж чинний борг лазні №2 перекриватиме перша лазня, – підсумовує заступник міського голови.

За словами Михайла Михальця, ще на початку 90-х років у Хмельницькому діяло три комунальні лазні. Третя – у Гречанах – не працює вже давно.

Про проблеми з комунальною лазнею нещодавно заявив також колишній Шепетівський міський голова Михайло Полодюк. Він наголосив: міська лазня – це об’єкт, який входить в систему цивільного захисту населення міста.

Хмельницька лазня №2 працює від початку 60-х років минулого століття. Її відвідують поціновувачі легкої пари зі всіх мікрорайонів міста.

Стокове зображення від Depositphotos

Автор: Світлана Русіна

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook