Делегації Хмельниччини, Тернопільщини та Буковини об’єдналися на Збручі

«Обіймись, Україно!» – це гасло об’єднало цьогоріч на Збручі делегації одразу трьох областей – Хмельницької, Тернопільської та Чернівецької. Річка, яка колись була межею між двома республіками одного народу, набула символічного значення. Із року в рік саме тут українці відзначають День Соборності.

Сто три роки тому таке ж велелюдне зібрання відбулося на площі перед Софією Київською. Тоді, 22-го січня 1919-го року, сталася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів – було проголошено Акт злуки українських земель. Цей день увійшов до національного календаря як велике свято – українці об’єдналися в єдину державу, заклавши підвалини сучасної України.

На мосту Єднання, що зв’язує докупи два Збручеві береги, делегації зустрілися. У їхньому складі йшли представники влади та релігійних громад, народні депутати, ветерани АТО/ООС, небайдужі пересічні українці.

Сьогодні ми єдині і згуртовані як ніколи, – зазначила голова Хмельницької обласної ради Віолета Лабазюк. – У наших душах немає меж. І ми це щодня доводимо. Доводимо своєю копіткою працею, своїми достойними вчинками, своєю соціальною відповідальністю. Бо українці достойні жити у вільній, суверенній, демократичній, правовій – у своїй найкращій країні».

Знаменно, що саме на Збручі було підписано меморандум про співпрацю між трьома обласними радами. Документ завізували голова Хмельницької облради Віолета Лабазюк, Тернопільської – Михайло Головко та заступник голови Чернівецької обласної ради Микола Гуйтор.

Тим самим посадовці підтвердили свою готовність брати відповідальність на себе задля добробуту людей. Це – ще один крок назустріч один одному у намірі співпрацювати в усіх галузях суспільного життя, у напрямку зростання соціально-економічного потенціалу громад.

Своїми підписами під цим документом ми робимо інвестицію у майбутнє, – зазначив голова Тернопільської облради Михайло Головко. – Українці заслуговують жити у незалежній соборній європейській державі.

Об’єднавшись на мосту, колони обмінялися короваями та скріпили разом два полотнища українського стяга. Як і 103 роки тому, усіх об’єднав гімн України. Разом із всечесними отцями присутні молилися за нашу державу та мирне небо над нею.

День Соборності України – це свято, яке кожному із нас нагадує, хто ми є. Ми, українці – один народ, у наших душах немає жодних кордонів! – наголосив, звертаючись до присутніх, народний депутат Сергій Лабазюк. – Для українців свобода і гідність завжди були основоположними цінностями, що спонукали до боротьби за незалежність.

• 

• 

Ми віримо в Україну, віримо у її майбутнє, – зазначив народний депутат Іван Чайківський. – Пам’ятаємо і вчимося на прикладі героїв, які і десятиліття тому, і сьогодні на Сході нашої країни воюють за незалежність української держави. Соборність – це готовність будь-якої миті стати ланкою нашого живого ланцюга і не випустити руки іншого. Бо єдність робить нас непереможними!

Узявшись за руки, учасники свята утворили символічний ланцюг єднання – символ Злуки та неподільності нашої держави. Так, як це зробили українці 22-го січня 1990-го року, від Львова до Києва, коли мільйони людей об’єднала одна ідея, підсилена биттям сердець у єдиному ритмі.

Напередодні Дня Соборності Віолета Лабазюк долучилася до урочистостей з нагоди свята на Теофіпольщині. Туди її покликали жителі громади.

На мосту через річку Жердь, яка єднає село Лисогірка Хмельницької області із селом Осники Тернопілля, під синьо-жовтими та червоно-чорними прапорами зустрілися делегації двох областей. Символічне єднання відбулося на знак готовності підтримувати співпрацю надалі, бо лише в єдності і гуртуванні навколо національних цінностей та інтересів буде досягнуто головної мети – перемогти ворога і домогтися процвітання сильної та вільної України.  

• 

Наші урочистості підтверджують: жодна сила нас не розколе, бо саме слово соборність означає добровільне єднання людей на засадах демократії і взаємоповаги, – підкреслила Віолета Лабазюк. – У нас одна земля, одна країна, і єдиним є прагнення зробити наші міста і села, їхніх мешканців щасливими та заможними.