Вулиці Пушкіна у Хмельницькому та інших містах: перейменувати чи залишити?

Вулиці Пушкіна є в багатьох українських містах. І Хмельницький – не виняток.  Олександр Сергійович – це не просто поет. Фактично саме він – найвідоміший представник російської літератури. Адже дійсно талановитий і письменник, і прозаїк, і драматург, і публіцист, і знавець багатьох іноземних мов.  За 37 років життя він встиг написати сотні віршів, а ще поеми, оповідання, казки, драми.

Для росіянців важливо навколо чогось об’єднуватися. А з цим у них якраз проблеми, оскільки в громадян рф не має нічого власного.  Користуються ж вони переважно запозиченим, видаючи це за своє.

Пушкін для об’єднання – вдала постать. Навіть попри те, що має родичів-африканців. І фактично саме такі, як Олександр Сергійович, з його “Я вас любіл, любовь еще, бить может…” віками формували образ інтелігентних, освічених русскіх. Такі люди можуть легко заслужити співчуття.

Наслідком цього процесу стало те, що чимало жителів Західної Європи досі не можуть усвідомити: “солнце русской поезії” – радше виняток у загальній масі росіянців. Значно краще сутність їхнього угрупування узагальнена в казках про Івана-Дурника. Справедливості заради, такий образ експлуатується у фольклорі й інших народів. Проте тільки в росії дурник – улюблений і номер один.

Такий герой – своєрідний національно-культурний код. Не дарма він перекочував і в кінематограф.  У фільмі “Дом дураков” режисер Андрій Кончаловський за допомогою метафоричної назви запакував узагальнений образ  жорстокої й войовничої російської федерації, яка весь час лізе всіх “асвабаждать”. А в кіно “Дурень” (2015 рік) дурником росіянці вважають сміливого, небайдужого головного героя, який хоче навести лад в брудному й порочному гуртожитку – символі самої росії.

Але повернімося до Пушкіна. В Україні після розвалу Совєтського Союзу було декілька хвиль перейменувань вулиць. Одна з них – на початку 90-х. Тоді в Хмельницькому зникли такі вулиці, як Леніна (Проскурівська), Фрунзе (Кам’янецька), Кірова (Володимирська), Куйбишева (Зарічанська), Радянська (Прибузька), Карла Маркса (Подільська) та інші. Як бачимо, в новій незалежній Україні локації перейменовували переважно не на честь відомих людей.

Інша хвиля перейменувань стартувала після початку російсько-української війни. Так у Хмельницькому з’явилася вулиця Староміська (Примакова), Степана Бандери (Маршала Рибалка), Героїв Крут (Каменярів), Якова Гальчевського (Гайдара)  та інші. Але вулиці, названі на честь Пушкіна, а також Лєрмонтова, Купріна та інших російських літераторів, не підпадали під дію Закону  “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.  Тому вони існують і донині.

Після повномасштабного російського вторгнення українці перестали бути лояльними до всього, пов’язаного з росією. Зокрема, і до російських літераторів. Проте щодо Пушкіна, зважаючи на його відомість, талант та значну літературну спадщину, досі нема однозначної думки.

• 

Ми побували в одному з хмельницьких скверів і й поспілкувалися з тими, хто там відпочивав. Ось, що почули.

Його внесок в літературу всі знають. І ми виросли на його творах. Але в нас також багато своїх митців, яких ми також повинні пропагувати. Можна над цим подумати. (Наталія, Вінниця)

У світлі останніх подій я б все російське перейменувала – і Пушкіна, і Лєрмонтова! (Вікторія, Харків)

Пушкін – теж наш. Як і Толстой. Бо він з царською владою теж якось воював. Я вважаю, що не треба перейменовувати. Що в нас мало вулиць? Є вулиці з радянською символікою. Є такі, де дуже сумнівні герої. Міняйте їх. (Анатолій, Київ)

Спірне таке питання. У світлі війни – можливо.  Але остаточно я би не дав таку відповідь про перейменування. (Дмитро, Харків)

Треба її обов’язково перейменувати на якогось українського письменника. На Котляревського, або Нечуя-Левицького, або Панаса Мирного. Тим паче Пушкін – епігон Байрона і ніякого відношення до України не має. Проїхався по ній, може, раз житті. А в нас є великі письменники, які формували нашу мову й нашу свідомість. Тому треба їхніми прізвищами побільше називати вулиці (Іван, Умань) 

Як саме зрештою перейменують вулицю й провулок Пушкіна у Хмельницькому – поки невідомо. Міський голова Олександр Симчишин не виключає назву “Чорнобаївська”. Окрім того, в обласному центрі досі існують вулиці Гагаріна, Купріна й Лєрмонтова.

Світлана Русіна

Досвід у журналістиці близько 20 років. У різні часи працювала для інформагентства “Контекст-медіа”, “Суспільне Поділля”, МТРК “Місто”, газети “Експрес”, Громадського радіо, сайтів “Поділля news”, news.km.ua, “Новини Хмельницький”. Блогерка у “Хмельницький постовий”. Учасниця проєкту “Голос місцевих ЗМІ”. Авторка віршів.