Як змінювався держстандарт на спирт

Історія змін ГОСТ на спирт у колишньому Радянському Союзі та нинішній Україні досить показова. 

Так, наприклад, нам відомі радянські ГОСТи 1972-го, 1982-го років та ДСТУ 4221:2003 “Спирт етиловий ректифікований” для сучасної України.

Вимоги безпеки

Великий інтерес представляє пункт гостів, позначений як вимоги безпеки.

У ГОСТі 1972 етиловий спирт описаний як рідина, яка не має кольору та легко запалюється, має характерний запах і за типом впливу на людину відноситься до сильнодіючих наркотичних речовин (!). Це визначення мотивувалося тим, що при прийомі всередину етилен здатний спочатку викликати збудження, а при перевищенні норми призводити до паралічу нервової системи. 

У ГОСТі 1982 року ми знову можемо прочитати, що етиловий спирт – це легкозаймиста рідина, яка не має кольору і має характерний запах і знову відноситься до групи сильнодіючих наркотичних речовин. 

Але його на організм докладно не описується і ніяких пояснень додаткових з цього приводу не дається.

Тепер звернемося до українського ДСТУ 4221:2003 “Спирт етиловий ректифікований”. 

Там ми можемо прочитати, що спирт ректифікований етиловий є легкозаймистою прозорою рідиною, що горить полум’ям синього кольору, що утворює в результаті горіння нетоксичні продукти – воду і вуглекислий газ. Також зазначено, що спирт етиловий є токсичною речовиною наркотичного характеру дії.

Як бачимо, українська ДСТУ багато в чому успадковує радянський ГОСТ. Але, що цікаво, таке пряме наслідування сталося не у всіх пострадянських країнах.

Так, наприклад, у білоруському ГОСТі є згадка, що “етиловий спирт за ступенем впливу на організм людини відноситься до 4-го класу небезпеки за ГОСТ 12.1.007.  

До четвертого класу відносять малонебезпечні речовини. 

Як бачимо, жодної наркотичної дії не відзначається. Не належить до наркотичних речовин спирт та у ГОСТах РФ.

Загальні технічні вимоги

Також мають місце незначні відмінності у загальних технічних вимогах до спирту.

Так, у радянському ГОСТ 18300-72 необхідна концентрація спирту вказана як 96-96,2%, масова концентрація сивушних олій мг на кубічний дециметр – 2 для спирту 1-го сорту і 15 (!) для спирту 2-го сорту. Згадується також, що спирт має проходити випробування на пробу метилового спирту.

В українському ДСТУ 4221:2003 “Спирт етиловий ректифікований” необхідна концентрація спирту вказана як 96,3%, масова концентрація сивушних олій мг на кубічний дециметр – 2-3, допустима масова концентрація метилового спирту за обсягом не вказана.

Як бачимо, в українському ДСТУ взагалі не згадується саме існування харчового спирту другого сорту, в якому концентрація сивушних олій у сім разів більша за прийняту зараз норму.

Міцність ж, в принципі, досить близька і різнобічності можна вважати не більше ніж прийнятою похибкою при записі.