Мешканці Хмельниччини допомагають окупантам нищити екосистему, спалюючи суху траву

Як і в мирний час, рятувальники Хмельниччини з початком весни знову і знову змушені нагадувати мешканцям області про заборону на спалювання сухої рослинності та про відповідальність за такі дії. Лише за минулий тиждень надзвичайники виїздили на подібні виклики чверть сотні разів.

Від початку війни у численних відео з місць боїв з окупантами можна було бачити, як знищується не лише інфраструктура, а й екосистема України. Обстріли, вибухи, пожежі ось уже понад рік завдають шкоді природі України – як флорі, так і фауні. Проте й у глибокому тилу знаходяться “господарі”, які своєю байдужістю та лінощами грають на руку ворогу, допомогаючи йому знищувати природу навіть там, де вибухи лунають рідко або й ніколи.

Поки наші бійці на фронті воюють з русскіми агресорами, в тилу придурки воюють з природою. Горить пойма Південного Бугу між Чорним Островом і Грузевицею. Торік там випалили все, сьогоріч знову все горить. Колись вздовж Бугу в цих зарослях розмножувались косулі. Табунки цих копитних по 5-8 голів зустрічались тут постійно. Також тут зустрічались фазани. Тепер косулі щезли зовсім. Про фазанів уже мало хто пам’ятає. Адже палії щороку роблять все для знищення природи. Їм “нравиться, як горить”. Не вірю, що органи влади такі нікчемні, що не можуть знайти паліїв роками. Шкода, що палії спустошують наші землі, не гірше русскіх, – показав та прокоментував один з випадків спалювання сухої рослинності хмельничанин Анатолій Ткачук.

Під світлинами своїми емоціями поділилися не лише хмельничани, а й мешканці інших міст України:

Я минулий рік викликала пожежників на це місце. Погасили. Через пару днів знову хтось підпалив. Вважаю, що винні місцеві. Втім… може і той, хто поряд обробляє землю. Все мало. Переорали вже все що тільки можна.

Спалювання трави весною це якась зла традиція для декого. В нас сусідка запалила траву і згоріли на косогорі посаджені чоловіком горіхи, сливки. На питання чому це зроблено, відповіла, щоб росла трава, а те що згоріли дерева, то дурниця, можна ще посадити.

Зараз пойма, наприклад, нашої річки Ірпінь вся у бур’янах. Напевне, весною, коли все посохне, і палять. Раніше все скошували ще осінню, годували корів. Зараз цього не роблять, годувать нема кого, отож і такі зарості.

Повинен бути догляд. Хтось же за це отримує гроші. Якщо ж земля у поймі розпайована (у нас це має місце), то потрібно запитати із власника паю.

І нема на те ради. Бо місцевій раді і старостам, що їх собі голови попризначали це байдуже. Бо що вони з тої боротьби з паліями матимуть.

У нас в Гатному біда з паліями. Мешканці, які себе називають корінними, пишуть що спокон віку палили і будуть палити. Так жили і будуть жити.

Поки не буде серйозної відповідальності, бажано кримінальної, палії не переведуться. Достатньо переглянути відео з придурками, які виправдовують свої “діяння”.

Відповідальність є серйозна. Просто ніхто не ловить і не карає.

Я власне про застосування відповідальності, палії дуже часто роздають інтерв’ю і розказують, що роблять все правильно, причому впевнені що їм нічого за це не буде.

Може ті, що косять на сіно? Якийсь же раціональний сенс має бути?

Якщо органи влади не можуть знайти паліїв, то більше і нікому.

Очевидно, нікому це «знайти» не треба.

Торік у нас знайшли жінку, яка спалила гектарів 200 очерету, не покарали, бо вона бідна. Напевне спалить і цьогоріч

Я думаю, що вона була тільки “руками”. Хтось багатший попросив.

Свого часу існувала, а тепер призабута, так звана «народна юстиція». Застосування якої позбавляло бажання творити неподобства. А особливо впертих чи шкідливих – навіть життя.

Прокоментували ситуацію з пожежами в екосистемі і надзвичайники.

Лише протягом останнього тижня на території Хмельницької області зареєстровано 25 таких випадків. Спалюючи залишки рослинності, ви завдаєте шкоди навколишньому середовищу та державі, адже полум’я від пожежі може перекинутися на лісові масиви та на об’єкти критичної інфраструктури, що негативно вплине на соціальну та економічну сфери регіону, – розповів заступник начальника відділу техногенної безпеки управління запобігання надзвичайним ситуаціям ГУ ДСНС у Хмельницькій області Євген Кукура.

За самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків без дотримання порядку, встановлено відповідальність за статтею 77-1, що передбачає накладення штрафу:

• на громадян – від 3 060 до 6120 гривень
• на посадових осіб – від 15 300 до 21 420 гривень.

У надзвичайників радять суху рослинність не палити, а компостувати, як це роблять цивілізовані, а не дикі люди. Це вбереже навколишнє середовище від пожеж, а мешканців Хмельниччини від адміністративної відповідальності.