На Хмельниччині віднайшли унікальний документ – інвентар Чорного Острова за 1670 рік

Дослідник і публіцист, засновник і редактор сайту “Хроніки генеалога” Ярослав Сумишин, досліджуючи свій родовід, віднайшов унікальний документ XVII століття – інвентар Чорноострівського ключа, до якого входили м. Чорний Острів і навколишні поселення північно-західного Поділля. Це дало відповіді на питання, які були особливості соціального укладу та економічних відносин, хто з містян мав привілейоване становище та ін.

Інвентар Чорного Острова за 1670 рік фактично є першим нині відомим документом, з якого ми довідуємося про соціально-економічну ситуацію у Чорному Острові. Тоді найчисельнішим станом у містечку були міщани – всього 74 родини. У документі вони поділені на 3 категорії. Очевидно, перша категорія (14 родин) володіла якимось дворищем чи грунтом, друга (32 родини) – утримувала таку ділянку навпіл з сусідами, а третя (28 родин) – мала лише третину зазначеної власності.

Влітку міщани працювали на панських ланах як звичайні селяни, фактично відбуваючи панщину. Водночас вони сплачували 1 злотий грошового чиншу та натуральний податок – віддавали десятину з власного господарства. Крім того, вони відробляли підводну повинність, зокрема, возили продукцію аж до Львова.

Всі категорії міщан однаково працювали у полі, але друга з них сплачувала лише половину усіх податків, а третя – лише третину. Найбільше повинностей мала перша категорія, яка володіла цілими дворищами і була найзаможнішою.

Далі в переліку податкових станів записані міські загородники – окрема категорія селян, які працювали на необроблених землях – лісах, чагарниках тощо, отриманих від землевласника чи держави. З часом вони освоювали ці ділянки, будували там хати і, як правило, вирощували сільськогосподарські культури. Таких у Чорному Острові було 11 родин. Вони теж працювали на фільварку, сплачували натуральний податок, відбували підводну повинність і відпрацьовували шарваркові дні.

Аналогічну за обсягом роботу на панських ланах виконували підсусідки. Їх налічувалося 8 родин. Йдеться про найбідніший прошарок мешканців, які не мали власного житла і мешкали при дворах заможних містян. У цю категорію потрапляла селянська біднота, втікачі від феодалів, потерпілі від стихійного лиха, грабіжницьких нападів татар або військових дій. Вони також сплачували 15 грошів чиншу, здавали по одній курці натурального податку та відробляли шарваркові дні.

Чорноострівські ремісники мали такі ж повинності, які підсусідки. Їхні прізвищеві назви чітко вказували на предмет діяльності. Так, в містечку жили Місько Кушнір, Семен Кушнірчук, Остап Бондар, Захар Шабельник, Яцко, Омелян і Хведір Ткачі, 5 родин мельників. Останні мали особливий статус і взагалі не сплачували податки (принаймні, таких відомостей в документі немає).

Окреме місце в інвентарі займають боярові, тобто ті, що перебували на службі, і вільні мешканці. До останньої категорії також належали служилі люди, а також замкові ремісники. Ще згадують голови семи єврейських родин. Йдеться про найдавніших представників чорноострівської єврейської громади. Про повинності вільних, боярових і євреїв інформації немає.

Крім Чорного Острова в документі описані села Грузевиця і Захарівці. У першому поселенні налічувалося 14 сімей, а в другому – шість. Інші населені пункти ключа, вочевидь, були безлюдні.

За виконанням повинностей мешканці Грузевиці і Захарівець поділялися на 3 категорії – зокрема, відпрацьовували та сплачували податки, як і категорії Чорного Острова.

Дивіться відео тут.

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook