Життєствердну мініекспозицію відкрили у Хмельницькому художньому музеї

Виставковий проєкт «БУДЬМО!», розпочатий у ХОХМ з виставки приуроченої до ювілею культового українського режисера і художника Сергія Параджанова, продовжує вітати ювілярів-митців через презентації на широкий загал авторських творів.

Мінівиставка з творами двох самобутніх українських художників Володимира Бахтова та В’ячеслава Снісаренка відкрила у фойє музею. Чотири офорти з колекції музею запрошують глядача у світ мистецьких пошуків авторів. Про актуальність мистецького проєкту «Будьмо!», як засобу реабілітації мистецтвом кураторка виставки, науковиця ХОХМ Олена Скорук зауважує:

Цей проєкт в першу чергу присвячений художникам-ювілярам 2024 року. Попри криваву війну та усі надскладні випробовування, що випали на нашу долю, Україна бореться за нашу Незалежність, за Свободу, за Ідентичність. За право вільно жити на своїй Землі. Бореться і наш музей, популяризуючи вітчизняне мистецтво, що якраз ідентифікує нас як українців.

Зокрема, в контексті сучасних глобальних викликів, які постали перед суспільством, твори Володимира Бахтова набувають особливого сенсу. Художник неначе відчував, а, може, й був свідомий щодо актуальності значення ідентифікації, знання власного історичного минулого.

Своєю чергою В’ячеслав Снісаренко колись вирішив, що політичної теми у своїх творах не буде торкатись, бо вона часто змінюється і відповідно роботи такого спрямування втрачають актуальність. І хоч «події сьогодення – то теж політика. Але це кровопролитна війна за наше існування, і тому вона назавжди залишиться з нами, в нашій пам’яті»,– впевнений художник.» – коментує кураторка.

Для виставки з-поміж колекційних робіт Володимира Бахтова було обрано два офорти з зображеннями Скіфських баб, з серії “Таємниці Таврії”. Образ відомої Кам’яної баби і сьогодні має не одне трактування. Хтось зауважує, що це зображення інопланетних створінь, хтось асоціює їх походження з велетнями Великдонами, які порушили заповіти богів й осквернили Сонце, тому і були перетворені на камінь. Є теорія, що цей образ напряму пов’язаний з увіковіченням образів воїнів – чоловіків і жінок. Буквально ж Кам’яна баба є уособленням наших предків – різної статі та з профільними засобами праці.

Як зазначає кураторка Олена Скорук, місцем сили й творчого натхнення для художника Бахтова, до повномасштабної війни, була загадкова Ольвія (в перекладі з давньогрецької «щаслива».). Саме там у другій половині 1980-х років художник розпочав роботу над представленою серією. Сьогодні цю територію щастя безжалісно атакує ворог. Варто зазначити, що при захопленні окупантом Херсону, з тамтешнього музею в ряді тисяч нахабно-викрадених робіт було вивезено і офорт Бахтова. Митець, через небезпеку для життя й творчості виїхав до Німеччини, де сьогодні є активним учасником артреабілітаційних проєктів спрямованих на українців, що були змушені покинути власний дім.

Споглядаючи виставку глядач помітить, що роботи пана Володимира в гармонії об’єднують, як сьогоденне мистецтво, так і архаїку авторів минулого. На творах майстра можна побачити в першу чергу людей – предків і сучасників водночас. Поціновуючи саме графічну техніку офорта, художник в єдиному мистецькому акорді поєднує ласкавість й грайливість сонця з гостротою характеру темряви.

Щодо представлених робіт В’ячеслава Снісаренка, то можна точно зауважити, що вони сповнюють душу емоцією надії, позитивного погляду й концентрації на красі цього світу, пропри все. На експонованих офортах ми бачимо занурення в романтику моря, ніби ми поруч, торкаємося до його теплих й солоних сувенірів, розкладаючи їх по поличках родинних спогадів. А ще – милуємося безумовною красою й довершеністю дарів садів, наповнених сонцем, солодкістю літа, його палких обіймів. Цей офорт знаходиться в артдіалозі з українськими бароковими стародруками.

Сьогодні художник Снісаренко продовжує жити у Києві, неподалік від урядового кварталу. Поринаючи у воєнне щодення, він свідомо відмежовує його від власної творчості й натхнення. Через вікна 12-го поверху митець споглядає рухливе столичне життя, його суєтність. Снісаренко вважає себе фаталістом, тому ігнорує укриття під час повітряних тривог. Проте, водночас доєднує себе до когорти тих співвітчизників, які впевнені в перемозі і світлому майбутньому України. З виставкою можна ознайомитися у Хмельницькому обласному художньому музеї протягом місяця.

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook