Неподалік Хмельницького можуть розкопати колишній скотомогильник

Мешканці Хмельницького стурбовані екологічною катастрофою, яку може, на їхнє переконання, спричинити вирубка дерев на місці колишнього скотомогильника.

Вирубувати дерева розпочали власники земельних ділянок біля лісу у селі Лісові Гринівці, що у передмісті Хмельницького, щоб звільнити місце для облаштування одноосібних господарств. Жителі ж кооперативу “Молодіжний”, чиї будинки знаходяться на ділянці поруч, перешкоджають цій вирубці. За їхніми словами, такі дії можуть призвести до екологічної, епідеміологічної та бактеріологічної катастрофи, адже колись на цьому місці закопували худобу, в тому числі хвору на небезпечні інфекційні захворювання, розповідає голова кооперативу Микола Сидоренко, пише Суспільне Хмельницький.

Мешканці сусіднього мікрорайону Озерна теж занепокоєні розробкою цієї ділянки.

Хто його знає, чим закінчиться розробка цієї ділянки в подальшому. Якщо буде житло, зрозуміло, що комунікації будуть проводитися, будуть проводитися земляні роботи. Ця ділянка розташована на горбочку, тож усе змиватися може далі в річку, в ставки, — каже Леонтій Стахов, який живе на Озерній у містечку “Сонячний”.

За словами Лісогринівецького сільського голови Віталія Гралюка, ця ділянка на генеральному плані значиться як “територія зелених насаджень спецпризначення, на якій заборонено забудову”, оскільки, каже, корінним жителям села відомо, що тут закопували загиблу від хвороб худобу.

Сільська рада не давала ніяких ані дозволів, ані погоджень ні на будівництво, ні на проведення будь-яких інших робіт на цій ділянці, — запевняє голова громади.

Та виявилося, що земля — приватизована, і в неї є кілька власників, які мають законні документи на володіння нею. Таку інформацію на запит сільської ради надали в Держгеокадастрі, розповідає спеціаліст відділу архітектури і землеустрою Лісогринівецької сільської ради Микола Ткачук.

За його словами, заросла самосівом дерев ділянка не була включена в фонди лісового господарства, а надана власнику в 2005 чи 2006 році, на публічній кадастровій карті з’явилася в минулому році. Торік стало відомо, що в неї кілька власників.

Одна земельна ділянка посередині площею 21 сотка була виділена для ведення особистого селянського господарства та надана у власність Пилипенко Олександру Станіславовичу. Друга земельна ділянка, та що навкруги першої, площею 59 соток є власністю Кулаківської Аліси Володимирівни, — говорить Ткачук.

Сільська рада, зі слів її голови, подала запити і на Держпродспоживслужбу — районну та обласну, щоби отримати документи про розташування тут скотомогильника. Та в обох відповідях зазначено: “На території Лісовогринівецької сільської ради скотомогильників та біотермічних ям для захоронення трупів тварин… немає”.

Колишній головний ветеринарний лікар місцевого радгоспу Володимир Якубовський, який досі живе в Лісових Гринівцях, підтвердив: на ділянці біля лісу, яка тоді була пустирем, дійсно закопували мертву худобу.

В основному там закопували хвору худобу. Бо тоді не давали так, щоб аж пропало, її дорізали, а вже як зовсім хвора, то тоді хоронили. Те що тоді сибірська язва була, то я, наприклад, більш ніж впевнений. А спори сибірської язви живуть в грунті триста років. Хворіють на цю недугу і тварини, і люди. То небезпечна штука скотомогильники розкопувати, — каже колишній ветеринар.

Зі слів завкафедри екології Хмельницького національного університету Наталії Міронової, розробка таких скотомогильників несе загрозу для навколишнього середовища, тому що сибірська виразка є небезпечною хворобою.

Міграція спорових форм цієї хвороби можлива через грунтові води. При відкритті можливе потрапляння спор до атмосферного повітря, а звідти — до людини і тварини. У такий спосіб міграція цих форм спорових є небезпечною, — коментує екологиня.

Поки місцеві перешкоджають розробці земельної ділянки, тож наразі земляні роботи на ній не ведуться, каже голова кооперативу Микола Сидоренко. Та, додає, власники мають законне право розпоряджатися землею на власний розсуд.

Хмельницька юристка Руслана Слободянюк зазначає, що хоч земельні ділянки і є у приватній власності, але ця обставина не має нести загрозу довкіллю.

Без повідомлень всіх інших зробили ці документи і затвердили незрозуміло що, то тепер питання в тому, хто готував цю дозвільну документацію? На підставі чого? На підставі яких дозволів? Ці всі дозволи, виходить, незаконні. Треба починати звідти — скасовувати ті дозволи, — говорить юристка.

Руслана Слободянюк радить жителям Лісогринівецької громади пройти довгий, але необхідний шлях до скасування дозволів на розробку цих земельних ділянок.