У Хмельницькому художньому музеї триває артпроєкт «Будьмо!»

Виставки-присвяти митцям, цьогорічним ювілярам продовжують надихати гостей Хмельницького обласного художнього музею калейдоскопом краси і різнобарв’я українського мистецтва.

До 140-річчя з Дня народження українського живописця та педагога Олексія Шовкуненка у фойє музею представили твори його авторства кінця 60-х початку 70-х років з колекції ХОХМ.

Чотири роботи пастеллю презентують один з найбільш промовистих жанрів у творчості художника Шовкуненка – пейзаж. Природа у своєму поступовому просинанні навесні, насичені барви літа та казкові візерунки зимових дерев проглядають через скло високою професійністю авторського виконання. Як зазначає кураторка проєкту – науковиця ХОХМ Олена Скорук, митець Шовкуненко був відверто закоханий у довершеність і натхненність давнього митця – природи, доповнюючи її на своїх творах власними емоційними рефлексіями:

Сучасники митця розповідали, що він надзвичайно трепетно любив природу: милувався синявою могутнього Дніпра, дивувався золотавим серпанком, прозорим повітрям, срібною росою на траві, здриганням пелюсток квітки під важкими краплями дощу, сонним лісом, вкритим білосніжним снігом. Усе це талановито передавав у своїх живописних та графічних творах, зокрема пастелях та акварелях. З особливою майстерністю художник відтворював гру світла й прозорість повітря. І хоч митець вважається майстром-реалістом, але в його творчості не можна не помітити вплив імпресіонізму, адже він прагнув передусім зафіксувати не тільки зображуваний об’єкт, а й свої враження.

Відомо, що ім’я художника носить Херсонський художній музей, в якому до повномасштабного вторгнення зберігалось 154 роботи майстра. На жаль, після грабунку музею російською федерацією восени 2022 року в ряді 11 тисяч втрачених експонатів бути і твори Олексія Шовкуненка.

Ще однією потужною якістю особистості Шовкуненка був його хист до викладання. За словами пані Олени, учні художника між собою називали Шовкуненка по-рідному Батею. Так, коли Олексій Олексійович викладав майбутньому художнику Сергію Адамовичу, то з великим чуттям поставився до учня, який відвідував заняття в єдиному взутті – гумових калошах і попросив свою дружину придбати хлопцю черевики.

Якщо довго вдивлятися в малюнки Олексія Шовкуненка останнього часу, то можна побачити, як вирізьблені в них олівцем лінії дерев, як вони обрубані, які мерехтливі тут мазки. В усьому цьому я вбачаю зміну різного настрою художника, його душевного стану, то пригніченого, то радісного, то сумного. Це був чудовий художник. Його твори хочеться вивчати без кінця, до того ж кожного разу знаходиш у них щось нове, – зазначав про мистецтво колеги художник і шпигун Микола Глущенко.

А ще Олексій Шовкуненко був не надто прискіпливий до умов творення, ще одного підкореного ним жанру – портрету. Так, створюючи портрет акторки Наталії Ужвій у кімнатці лише з одним вікном, у відповідь на занепокоєння моделі зауважив: «Нічого, мені важливо схопити образ, внутрішній світ образу і передати його».

Але, визначною рисою людяності Шовкуненка, було те, що обставини життя в обстановці тоталітаризму ніяк не вплинули на його чисту віру в людей, оточуючий його світ і місце їх у його творах, що і сьогодні збагачують скарбницю українського мистецтва позачасністю та довершеністю.

З виставкою можна ознайомитися протягом в обласному художньому музеї протягом березня.

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook