Демобілізований лісівник з Хмельниччини розповів про війну і повернення

Василь Мостинець – досвідчений працівник лісової галузі Хмельниччини. Лісівником працював довгий час, пройшов АТО та не минуло його і повномасштабне вторгнення країни-агресора.

Про свою службу та повернення до мирного життя після воєнних дій чоловік розповів на Facebook-сторінці Спілки воїнів-лісівників України.

Василь Мостинець почав працювати у лісовій галузі ще в 1999 році, коли йому було 24 роки. Зараз він працює у філії “Летичівське лісове господарство” стропальником Деражнянського лісокомплексу.

Як резервіст з досвідом строкової служби, Василь був призваний на війну у 2015 році. Він обіймав посаду кулеметника.

“Масштаби тоді і зараз – зовсім різні. Але тоді отримав величезний досвід. Те, що пройшли наші хлопці на Донбасі не навчать жодні західні інструктори. Вже у 2015 році зрозумів тактику росіян, як вони працюють,” – згадує Василь.

Велика війна не стала несподіванкою для Василя. На другий день повномасштабного вторгнення він отримав дзвінок з ТЦК і негайно мобілізувався. Його призначили механіком-водієм на танку Т-72 у третю окрему танкову “Залізну бригаду”.

“Працювали на Харківському напрямку, потім на Куп’янському. Аби вижити ми на танку стріляли з закритих позицій. Це вже не прямий бій. Більше, як артилерія. Відстрілялись і втекли. Ніхто не засік. А якось знищили російський танк. Витягли з нього мотор. Відремонтували. І він до самої моєї демобілізації працював відмінно,” – розповідає Василь.

Кілька разів Василь приїжджав додому у відпустку. Завжди чекали діти, дружина, онуки. Демобілізувався він через сімейні обставини у листопаді 2023 року.

“Вдома зустрічали зі сльозами. Не вірили, що я повернувся. Онучка від радості закричала, коли побачила мене. Ці відчуття, коли майже два роки разом не були і ти знову повертаєшся, не передати словами,” – ділиться Василь.

На другий день після повернення Василь вийшов на роботу.

“Трохи незвично було. Розмови вже про інше. Життя інакше. Але колеги були дуже раді бачити. Я їм вдячний за те, що постійно допомагали, поки був на фронті. Завжди можна було звернутись. Цікавились, як я там. Вони мені друга родина. Хоча звісно, інколи тягне назад до своїх побратимів. Зідзвонюємось, питаю як в них справи,” – каже Василь.

Як зазначають у Спілці, наразі демобілізованих лісівників – понад 400.