Хмельничани розкритикували організацію проведення благодійних заходів у головному парку міста

Приводом для критики став захід під назвою “ПловФест”, який відбувся у парку ім. Чекмана. Зокрема, хмельничанам не сподобалося те, що автомобілі та частину обладнання учасники заходу розміщували у зеленій зоні. Власне, перераховані активістами зауваження актуальні не лише для цього фестивалю, а для всіх тих, які проводять на території парків та скверів в обласному центрі.

Коротко нагадаємо історію. Наприкінці березня у головному парку міста Хмельницького проходив благодійний захід “ПловФест”, під час якого волонтери готували плов, шашлики, рибну юшку тощо, продавали сувеніри, зроблені власноруч. За виручені під час фестивалю кошти планували купити квадроцикл для 106 окремої бригади територіальної оборони. Його вартість 420 тисяч гривень.

Справа шляхетна, і до самого заходу, як такого, у свідомих хмельничан претензій немає і бути не може. А от що до його організації питання виникли. Їх сформулювали, зокрема, на сторінці ГО “Річки Хмельниччини”.

Мета хороша, але давайте подивимось на реалізацію: казани для приготування плову розмістили не на асфальтному покритті, а на землі, під деревами. Там же запаркували і окремі машини. І це в парку-пам’ятці садово-паркового мистецтва, де заборонено розведення багать, паркування на зелених зонах! Який приклад подає міська влада хмельничанам? “Якщо дуже треба, то все можна”? – ставлять певною мірою риторичне питання у дописі хмельничани.

Та звертають увагу на те, що не так далеко від того місця, де розмістили казани, автомобілі та прилавки, є більш вдала для цього територія. Йдеться про майданчик навколо фонтану у центрі парку:

Постає питання, хіба не можна було зробити все правильно, попередньо затвердивши схему розташування яток таким чином, щоб вони стояли на твердому покритті навколо фонтану (колишній літній кінотеатр)?

Варто пригадати, що того дня у Хмельницькому було досить холодно, і взагалі виникали побоювання, що фестиваль перенесуть на інший день, аби до заходу долучилося більше містян. Ймовірно, тому й розмістили казани-машини-ятки якомога ближче до входу в парк, щоб не втратити й тих небагатьох містян, які попри холод завітали в парк. Або ж – розмістили все вищенаведене у зелених зонах, бо так робили практично завжди, коли подібні заходи проводилися у садово-паркових локаціях. Достатньо погортати фоторепортажі з попередніх фестивалів, які проводили у сквері Шевченка або у парку Франка, щоб переконатися у цьому.

Аби з’ясувати, хто дав дозвіл розмістити машини та казани на траві, яка щойно почала проростати, хмельничани звернулися до екологів.

Чи погоджувало взагалі Управління із питань екології та контролю за благоустроєм схему розміщення тимчасових яток цього масового заходу? І що каже про організацію заходів у парку керівний документ – Положення про парк Чекмана? – пишуть у дописі.

Щоб розібратися, ГО “Річки Хмельниччини” надіслало відповідні запити. Ось що відповіли чиновники Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької ОДА, які також мають стежити за парком Чекмана:

1. Основні завдання парку Чекмана це забезпечення охорони та раціонального використання природних ресурсів, а також поширення природоохоронних та екологічних знань, виховання та освіта населення тощо. Дозволяється також регульована рекреаційна діяльність.

На жаль, порядок організації та проведення масових заходів у парку не прописаний у його положенні, – зазначають у ГО “Річки Хмельниччини”.

Відповідь Управління комунальної інфраструктури:

“… повідомляємо, що органи місцевого самоврядування не володіють інформацією “ким була розроблена схема розташування яток благодійного заходу “Плов-Фест”, а відповідні структурні підрозділи та підпорядковані підприємства не заперечували щодо проведення благодійного заходу з ціллю залучення коштів для підтримки Збройних Сил України”

Отже, робимо висновок: ніякі чиновники взагалі не працювали над організацією благодійного заходу, ніхто ніякої схеми розташування яток не розробляв, “благословили все” в усному режимі, – зазначили активісти.

Та додали, що “управління із питань екології та контролю за благоустроєм взагалі не знало про проведення заходу в парку, та й міська влада і дирекція парку не мають усталеної традиції погоджувати такі заходи із фахівцями-екологами”.

Також нагадали про ще одну проблему, з якою борються не перший рік:

Доречно також згадати, що розроблений фахівцями-дендрологами (за чималі кошти) ще в далекому 2020 році план утримання парку ще досі НЕ затверджений міською радою, не опублікований у відкритому доступі і як наслідок – порушується. Тихий периметр і шумопоглинаючий бар’єр із кущів уздовж Проскурівського Підпілля уже 5 років як не можуть створити, зате з’явилися додаткові торгові ятки...

Які висновки роблять активісти, виходячи з описаного?

1. Система захисту довкілля Хмельницької територіальної громади вже давно не справляється із горою екологічних проблем. Навіть такий зразково-показовий об’єкт, як парк Чекмана, управляється таким чином, наче це велика базарна площа. Так, мета “ПловФесту” шляхетна, ніхто не ставить це під сумнів. Але розміщувати казани і машини під деревами було не варто. Для цього є інші ділянки із твердим покриттям.
2. Слід розробити і затвердити Порядок організації масових заходів у парку Чекмана, де передбачити місця розміщення тимчасових торгових яток, тимчасових контейнерів для роздільного збору сміття, продумати їх спорожнення, не забути про маршрути під’їзду екстрених служб. І звичайно, під кожен захід має бути створена картка із графічними матеріалами, і під нею мають стояти підписи відповідальних посадовців, обов’язково – управління з питань екології.

Щодо останнього, то у коментарях порадили таке:

Щоб парк можна було використовувати для проведення подібних заходів, треба розробити відповідний план та, можливо, додатково облаштувати територію. Можна навіть не складати і узгоджувати щоразу графічні плани (це ускладнює проведення заходів), а мати кілька узгоджених стандартних планів для заходів “різного об’єму”. Умовно – на 10, 20, 30… яток. Організатори звертаються до дирекції парку і отримують план, за яким розміщують свої об’єкти (ятки, біотуалети тощо). Дирекція – слідкує за дотриманням.

Чи почує активістів та відреагує на їхні зауваження хмельницька влада?

Хочеться вірити… – підсумували у ГО “Річки Хмельниччини”

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook