Вчора, 11 квітня, у центрі Хмельницького відбулася 140 поспіль акція, присвячена українським воїнам, які перебувають у полоні або вважаються безвісти зниклими. Щоп’ятниці на одному й тому ж місці збираються матері, дружини, батьки й побратими наших захисників, аби нагадати всім — кожен із них чекає повернення своїх рідних додому.

Цього разу акція була приурочена річниці виходу морських піхотинців із заводу Ілліча в Маріуполі, що став однією з найгероїчніших сторінок сучасної історії спротиву.
12 квітня 2022 року — день, коли 186 українських бійців, серед яких було багато поранених морпіхів, вийшли з меткомбінату заводу Ілліча та прорвались до Азовсталі. На той момент місто вже було майже повністю оточене, а шлях між двома промисловими гігантами — розрізаний ворогом. Та операція вдалася: морпіхи з’єдналися з бійцями полку «Азов», прикордонниками та іншими підрозділами, і оборона Маріуполя звузилася до території одного заводу — Азовсталі.

Частина морських піхотинців, що не пішли на прорив, вирушили з міста малими групами. Останній бій на території металургійного комбінату морпіхи дали 11 квітня. Сьогоднішня акція — не лише вшанування цієї дати, а й нагадування, що багато з цих воїнів досі перебувають у полоні або зникли безвісти.

На площі знову зібралися родини військовополонених із понад 60 бойових підрозділів ЗСУ. Вони вже 140 тижнів поспіль не мовчать, вони — на місці, з прапорами, з портретами синів, чоловіків і братів. Вони говорять про біль, надію, про щоденну боротьбу — не на фронті, а в тилу.

«Три роки. Без вістей. Без змін. Але з вірою. Ми не припиняємо. Ми не втомлюємось чекати й нагадувати — наші рідні мають повернутися додому», — кажуть матері морпіхів.




Всі новини на одному каналі в Google News
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook
Читати інші новини







