На Хмельниччині відзначили кращих краєзнавців

З нагоди Всеукраїнського дня краєзнавства, яке у нашій державі відзначається 28 травня, та 100-річчя заснування Національної спілки краєзнавців України у Хмельницькій обласній універсальній науковій бібліотеці відбулись урочистості.

У заході взяла участь заступник керівника виконавчого апарату обласної ради Тетяна Зеленко, яка від імені голови та депутатського корпусу обласної ради привітала учасників зібрання.

“Робота краєзнавця є надзвичайно важливою. Ця дата – це не лише 100-річчя заснування Національної спілки краєзнавців України, це 100-річчя невтомної роботи великої кількості людей, які досліджували, які популяризували наш край, які поновляли імена забутих людей, які працювали на те, щоб наші діти стали патріотами своєї землі, – зазначила під час свого виступу Тетяна Зеленко. – Сьогодні краєзнавство – це не лише наука, це душа народу, це любов до рідного краю, це мости між поколіннями, це те, що робить нас українцями”.

За заслуги перед українською історичною наукою та національним краєзнавством, вагомий особистий внесок в історико-регіональні дослідження Хмельниччини, розбудову краєзнавчого руху, змістовну просвітницьку діяльність, активну громадянську позицію та з нагоди Всеукраїнського Дня краєзнавства керівник виконавчого апарату обласної ради вручила кращим краєзнавцям Хмельниччини Грамоти обласної ради та пам’ятні подарунки.

У рамках проведення заходу Тетяна Зеленко разом із в.о. голови Хмельницької обласної організації НКСУ Віктором Адамським вручили Диплом цьогорічній лауреатці обласної премії імені Володимира Ґериновича в галузі історико-культурних та краєзнавчих досліджень – Катерині Гурській за монографію «Новокостянтинівщина над Бугом. Матеріали для вельми до всього беручких, особливо краєзнавства».

Також було вручено премію імені доктора історичних наук, професора Лева Баженова директору Державного історико-культурного заповідника «Межибіж», члену Національної спілки краєзнавців України, українському історику, археологу, пам’яткоохоронцю Олегу Погорільцю.

Медаль імені Лева Баженова отримав голова міської організації Національної спілки краєзнавців України, український краєзнавець, кандидат історичних наук, Почесний краєзнавець НСКУ Юрій Блажевич.

Через краєзнавство ми зберігаємо українську ідентичність, розвиваємо громадянське суспільство та будуємо міцну, свідому націю. Досліджуючи особливості різних регіонів, ми краще розуміємо один одного і будуємо єдину країну з багатою спадщиною.

Краєзнавство – це міст між минулим і майбутнім, який допомагає людині зрозуміти себе через пізнання свого краю. А краєзнавці – це ті, хто цей міст будує. Їхня праця – це потужний фундамент національної ідентичності, гідності й пам’яті, повідомили у Хмельницькій обласній раді.

Довідка

Ідея створення в Україні центральної краєзнавчої інституції була реалізована рівно 100 років тому під час Першої Всеукраїнської краєзнавчої конференції 28–31 травня 1925 р.: 75 делегатів від 22 місцевих осередків з усіх регіонів України обрали Український комітет краєзнавства, від якого й веде свій родовід теперішня Національна спілка краєзнавців України.

Український комітет краєзнавства сприяв зростанню краєзнавчих організацій у республіці, серед яких були осередки у Проскурові (нині – Хмельницький).

Найбільшим з них став краєзнавчий гурток при педагогічному технікумі, діяльність якого розпочалась у 1925 р. До гуртка входило 50 студентів та 3 викладача, згодом їх кількість сягнула понад 100 осіб.

20 квітня 1926 р. було засноване Проскурівське окружне краєзнавче товариство, що нараховувало 21 члена (14 – представники інтелігенції, 4 – селянина, 3 – службовця). Але перші роки діяльність цього товариства були формальними та без будь-яких реальних справ. Лише після приєднання до товариства освітян на чолі з вчителем історії Михайлом Омеляновичем діяльність проскурівських краєзнавців набула більшої потужності.

У 1929 р. у Проскурові створили музей санітарної культури. Він мав чотири відділи (антропологічний, санітарно-гігієнічний, мисливський і сільськогосподарський), до яких у 1930 р. додався краєзнавчий відділ. У 1933 р. цей відділ був виокремлений в самостійну установу – Проскурівський краєзнавчий музей, який став науковим і методичним осередком для дослідників рідного краю і базою для розбудови теперішнього Хмельницького обласного краєзнавчого музею.

Відзначились проскурівські краєзнавці виданням власного часопису – 1 січня 1930 р. побачила світ «Краєзнавча газета». Проте перший її номер став і останнім… Країну охопила хвиля гонінь та репресій на діячів краєзнавства, що призвела у 1930-х рр. до згортання їх діяльності.

Відродження всеукраїнського краєзнавства відбулось вже у роки Незалежності…

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook