Після низки судів та скандалів, спроби підпалу, що частково вдалася, рішення Верховного суду, яке остаточно поставило крапку у судовій тяганині, визнавши одну з будівель колишнього музучилища у Хмельницькому такою, що підлягає декомунізації, а отже, теоретично, може бути знесена, попри намагання хмельничан відстояти її статус пам’ятки історії місцевого значення, громаді, схоже, вдалося таки досягти компромісу з новими власниками. І будівлі хоча б частково, можливо, вдасться зберегти.
Про це у соцмережах повідомив Сергій Козак, український архітектор, член Національної спілки архітекторів України. Він нагадав, що в листопаді мине чотири роки відтоді, як обласна комунальна власність, колишнє обласне музичне училище по вул. Проскурівській, 79 в м. Хмельницькому було продане ТОВ “Проскурівінвест”. В липні 2024 року землю під будівлею Хмельницька міська рада продала новому власнику. Будівля роками стояла пусткою, ніяк не використовувалась і, відповідно, руйнувалася.
Майже рік тому, у листопаді, будівлі колишнього музучилища пізно увечері запалали. Одразу в кількох місцях. “Крайніми” тоді намагалися зробити підлітків, які в момент підпалу нібито опинилися у будівлі. Було відкрито кримінальну справу, проте на якому етапі вона зараз – невідомо: хмельничани не питають, правоохоронці не поспішають звітувати.
Кримінальне провадження наразі продовжується, будівля перебуває під арештом. Проведення яких-небудь робіт без дозволу слідчого не допускається, – написав Сергій Козак.
Та додав:
Державні структури в судах не спромоглись захистити пам’яткоохороний статус комплексу. Про подальші плани уповноважених пам’яткоохороних органів щодо рятування будівель інформації немає. Чомусь вони ніяк не коментують ситуацію навколо цього, так до речі і що до інших скандальних забудов в історичному ареалі міста.
Як виглядають будівлі колишнього музичного училища через майже рік після пожежі вже не раз показували у соцмережах.
Особливо складна ситуація з прибутковим будинком Мозеля. За останні пів року відбулось руйнування частини покрівлі і міжповерхових перекриттів, – наголосив Сергій Козак.
Водночас, за його словами, є й позитивні зрушення у цій справі.
Незадоволення громадян почули власники ТОВ “Проскурівінвест”. Про це мені стало відомо, після спілкування з адвокаткою Ілоною Смішною, яка є їх представником. Враховуючи громадський інтерес до збереження пам’яті про знакову для міста будівлю забудовники згідні зберегти фасади обох будівель. Функціонально будівля буде мати культурно-торгівельний напрямок. Будівля буде використовуватись, крім торгівлі, також для проведення виставок, конференцій, гурткової роботи. Після отримання дозволу від слідчого будуть проведені першочергові консерваційні і протиаварійні роботи. Все це буде сформовано в ході проєктування з урахуванням спілкування з громадянами, – написав Сергій Козак.
Що пишуть з цього приводу у коментарях:
Пам’ятка архітектури… Пам’ятка – пам’ять ! Людина, суспільство без пам’яті – хворе. Смертельно хворе!
Повністю з вами згідний. Скажу навіть більше. Безпам’ятство це та зброя, яку імперії використовували для знищення української самосвідомості і спроб державотворення.
Мені один прихильник Симчишина доводив, що ця будівля не є культурною і архітектурною памʼяткою
Безумовно є пам’ятками і архітектури і історії. Незважаючи на рішення судів. Суди оцінювали подані документи і тут величезна проблема в готовності чиновників захищати українську спадщину. Що до посіпак, якщо вони не мистецтвознавці, архітектори або митці, можна до їх тверджень ставитися, як до, м’яко кажучи, непрофесійних і помилкових.
Я також не мистецтвознавець, не архітектор, далека від цього, але ж бачу, що будівля має гарну архітектуру, історичну цінність. Її б відреставрувати, була б однією з родзинок міста, але, на жаль, наші керманичі тільки й думають, як все розпродати і знищити.
Всі новини на одному каналі в Google News
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook
Читати інші новини







