Тетяна Баєва: «Я бачу свою місію у розбудові жіночого руху на Хмельниччині»

Коаліція 1325 — це об’єднання громадських організацій, експертів та представників місцевої влади, яке працює над впровадженням на локальному рівні Резолюції Ради Безпеки ООН №1325 «Жінки, мир, безпека». Ці коаліції створені в різних регіонах України для спільної роботи над залученням жінок до миротворчих процесів, запобігання насильству та створення безпечного середовища. 

Як створювалася Коаліція 1325 на Хмельниччині, які виклики перед нею стояли, з чим вона прийшла у сьогодення та які плани на майбутнє має, обговорили з головою секретаріату коаліції Хмельниччина 1325, головою правління громадської організації «Подільський центр гендерна рада» Тетяною Баєвою.

Пані Тетяно, розкажіть про історію створення Коаліції «Хмельниччина 1325», її перші кроки та завдання.

Коаліція 1325 на Хмельниччині була створена у 2018 році. Тоді до нас звернулося керівництво Українського жіночого фонду з пропозицією долучитися на регіональному рівні до цієї всеукраїнської ініціативи. Одним із завдань коаліції на той момент було напрацювання національного плану дій на виконання резолюції Ради безпеки ООН «Жінки, мир, безпека».

Довідка: Резолюція 1325 Ради Безпеки ООН – це ключовий документ від 2000 року під назвою «Жінки, мир, безпека», який підкреслює важливу роль жінок у запобіганні конфліктам та миробудуванні. Вона закликає держави забезпечити ширшу участь жінок на всіх рівнях прийняття рішень та інтегрувати гендерну рівність у безпекову сферу, а також протидіяти гендерно зумовленому насильству. 

На той час це було абсолютно нове поле діяльності і для влади, і для громадського сектору. Тому, коли ми лише починали працювати над виконанням національного плану дій 1325, ми не дуже розуміли, на чому акцентувати та в якому напрямку рухатися. Але з часом особисто я для себе визначила основні напрямки діяльності.

Довідка: Основна мета Коаліцій 1325:

• Локалізація Резолюції 1325: адаптація та впровадження положень Резолюції на рівні областей та громад. 
• Підтримка жінок: реалізація програм допомоги, психологічної реабілітації та адаптації жінок і родин військових. 
• Забезпечення гендерної рівності: створення умов для рівної участі жінок у всіх сферах безпеки, миротворчості та відновленні. 
• Обмін досвідом: створення платформи для обміну кращими практиками між різними організаціями та структурами. 

Хто входить до Коаліції: громадські організації та ініціативи, представники місцевої влади та органів безпеки, експерти та активісти з питань гендерної рівності, відповідальний бізнес. 

Один з головних напрямків – це підсилення ролі жінок на рівні прийняття рішень, розбудова громадського сектору і, в першу чергу, жіночих громадських організацій, які створять платформу для впливу на владу, аби надалі ці організації доєднувалися до політичної активності в державі.

Тут потрібно розуміти, що громадські організації – це чудово, але ще краще, коли є симбіоз представниць ГО (тут роблю акцент саме на жінках), які будуть просувати ці ідеї Резолюції на різних рівнях влади.

Можливо, саме тому, зокрема, ми активно займалися питаннями створення і розбудови депутатських груп «Рівні можливості». У нас на Хмельниччині їх є 11, і практично з кожної депутатської групи є представниця в нашій коаліції.

Довідка: Міжфракційне депутатське об’єднання «Рівні можливості» — одне з найперших та найбільших МФО в українському парламенті, створене 6 грудня 2011 року для розробки гендерної політики України, розширення прав та можливостей жінок та законодавчої реалізації гендерної рівності.

У 2018 році, коли розпочала роботу Коаліція, скільки до неї долучилося громадських організацій? Які райони області приєдналися?

Перш за все треба зазначити, що виконання Резолюції Ради безпеки ООН було покладено на департамент соціального захисту. Тож вони одразу увійшли в нашу Коаліцію. Потім долучилися представники Хмельницької міської ради. Але основу коаліції складали активні на той час жіночі громадські організації, членкині яких одразу перейнялися цією проблематикою і долучилися до роботи і діяльності Коаліції.

Якщо оперувати цифрами, то було близько двох десятків представниць і громадського сектору, і різних державних структур.

На наступному етапі долучилися представниці сектору безпеки та оборони. І тут треба віддати належне Лесі Стебло, психологині, тренерці з ветеранських політик Ветеранського простору. Вона і до цього активно з ними працювала, і ми потихеньку почали їх теж долучати, особливо жінок, які працюють в секторі безпеки і оборони. Це, зокрема, Національна академія Державної прикордонної служби України (НАДПСУ), це 8-й полк, з якими ми постійно працювали, проводили заняття з арттерапії та психологічної допомоги, спільні заходи до Дня захисника і захисниці. Потім долучилися ДСНС, Національна поліція, патрульна поліція.

Тобто, якщо говорити саме про Коаліцію «Хмельниччина 1325», я б визначила два основних напрямки, які, порівняно з іншими коаліціями, нам найбільше вдалося реалізувати. По-перше, це розбудова жіночого руху на Хмельниччині, а саме інституалізація жіночих громадських організацій. І я бачу в цьому свою місію, як людини, що об’єднує жіночі громадські організації.

Наразі можна говорити про 12 (можливо, вже й більше) громадських організацій, саме жіночих, які були створені в рамках Коаліції. І створені не лише у місті Хмельницькому. Ми свідомо працювали, шукали ініціативних жінок, ініціативні групи в різних містах і містечках нашої області. Це і Летичівська, і Дунаєвецька, і Полонська, і Теофіпольська, і Кам’янець-Подільська громади. Майже в кожній з них є ініціативна група, до якої ми можемо звернутися в будь-який момент, якщо працюємо над якоюсь проблемою.

Ще одне, не менше важливе питання – це допомога і підтримка дівчаткам, дівчатам і жінкам, які постраждали від військового конфлікту.

Окремо хочу зазначити: коли почалося повномасштабне вторгнення, жодна представниця нашої Коаліції не виїхала за кордон. Всі об’єдналися у 2022 році, буквально наступного дня, 25 лютого, створили коаліцію на базі нашого інформаційно-консультативного центру, на той час – для родин учасників АТО і ВПО, і стали активно працювати. Зараз там працює волонтерський центр, який надає допомогу як учасникам, ветеранам і ветеранкам, так і членам їх родин.

І я би назвала це найвагомішим результатом – те, що люди не виїхали з України, а об’єдналися і почали працювати, до того ж – дуже активно працювати.

Чи змінилася з часом стратегія роботи Коаліції «Хмельниччина 1325»? Якою вона є станом на зараз?

Так, ми переглянули нашу стратегію і зараз активно працюємо над тим, щоб формувати лідерство в політичній сфері саме цих дівчат і жінок, які входять в Коаліцію. Ми постійно спілкуємося, проводимо тренінги, навчальні заходи, акумулюємо будь-які можливості для реалізації цієї мети.

Зокрема нещодавно проходив триденний тренінг з участі жінок у політиці. І я щиро рада, що 50% відібраних на цей тренінг учасниць – це представниці наших коаліцій.

Ми мережуємося, ми об’єднуємося, ми постійно спілкуємося. Це один із таких стратегічних напрямків, над якими ми активно працюємо.

Розкажіть трохи у цифрах: станом на зараз скільки громадських організацій у Коаліції, скільки людей?

Якщо говорити про організації громадянського суспільства і влади – їх 43. Якщо говорити про людей, то їх значно більше, приблизно 80 осіб.

Наприклад, якщо взяти НАДПСУ, на постійній основі до засідань Коаліції долучається троє-четверо її представниць. Але я не завжди запрошую всіх, бо нема в цьому абсолютно ніякого сенсу, щоб люди витрачали свій час, свої ресурси. Якщо розглядається якась проблематика, що стосується лише громадських організацій, я запрошую громадські організації. Якщо питання стосується безпеки та оборони, то залучаються, відповідно, представники  громадського сектору та сектору безпеки та оборони.

Дуже радує синергія в роботі Коаліції, коли більш досвідчені організації допомагають тим, у кого цього досвіду менше. І це стосується не лише організацій, а й ініціативних груп. До прикладу, крайні проєкти, які були реалізовані за кошти народу Британії, показали, що представниці громадського сектору готові витрачати час, ресурси для того, щоб підтягнути менш досвідчених, але активних жінок.

Якщо навести приклади, то це і «зелена кімната», і реалізований у Гвардійській громаді у Хмельницькому районі проєкт підтримки родин загиблих, полонених, безвісти зниклих захисників.

Довідка: “Зелена кімната” – це спеціально облаштоване приміщення, створене для опитування дітей та підлітків, які постраждали внаслідок злочину чи стали свідками сексуального насильства або експлуатації, інших злочинів, або такими, які підозрюються в злочині.

Ще приклади – Жіночий хаб, який взяв під опіку жінок, які втратили своїх чоловіків. Проєкт «Сила поруч: жінки, які тримають тил», до якого залучали активних жінок з різних цільових груп: матері полонених, вдови, дружини поранених захисників. Це насправді дуже складна категорія жінок. І, якщо говорити за себе, я не впевнена, що змогла б більш ефективно працювати з ними, ніж виконавці цього проєкту, бо чітко усвідомлюю, що завоювати довіру таких людей дуже непросто, адже вони здебільшого закриті у своїх переживаннях, у своєму горі.

Підсумовуючи розмову, які перспективи ви для себе окреслюєте в рамках діяльності Коаліції «Хмельниччина 1325»?

Наша робота певною мірою залежить від стороннього фінансування. І планувати доводиться виходячи з того, є воно чи його немає. Попри це, ми не маємо морального права зупинятися і втратити цю мережу. Тому що все одно потрібно зустрічатися, обговорювати різні напрямки роботи, залучати активних жінок, об’єднувати їх. І якщо не за підтримки Українського жіночого фонду, то, можливо, завдяки іншим проєктам ми будемо шукати ресурси, аби ці зустрічі були можливі.

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook