У Хмельницькому презентували поетичну збірку «Культура охрових могил»

Третю поетичну збірку «Культура охрових могил» хмельницької поетки Ірці Кошлатої цього вікенду представили в одній з кав’ярень міста. Про зміст та концепцію нової збірки від авторки дізнавались наші кореспонденти.

Хмельницька поетка Ірина Чабанова, відома загалу під літературним псевдонімом Ірця Кошлата, випустила третю збірку своїх творів, яка цього разу має унікальний зміст та нову структуру.  Крім знаної поезії авторки, до збірки увійшли оповідання, замальовки та своєрідні “вірші у прозі”, а також перекладні твори таких всесвітньовідомих авторів, як Сильвія Плат та Бертольд Брехт.  Цікаво, що поетична частина збірки була написана Ірцею Кошлатою за останні два роки, водночас прозові твори побачили світ задовго до початку війни.

Невипадковою у новій збірці є і її назва, яка повертає нас до уроків історії, а саме до ямну – археологічної культури кінця енеоліту – початку ранньої бронзової доби, яка була поширена в Східній Європі та Україні – в лісостепових, степових зонах, Приазов’я та в Криму. Так і сама авторка Ірина Чабанова вісім років професійної діяльності віддала саме викладанню історії у школі.

Основна ознака цієї культури – поховальні пам’ятки, поховання у положенні ембріона (з підігнутими до обличчя колінами) під курганами. Померлих посипали червоною вохрою. Звідси і виникла друга (“поетична”) назва археологічної культури. Тепер, в часи війни, ця назва сприймається особливо гостро, – зауважує Ірця Кошлата.

Якщо фокусуватися на візуальному змісті нового видання, то однозначним мистецьким маркером новинки є супровід майже кожного твору монохромними світлинами, які зробили саме поетка. Як зазначила пані Ірина на презентації книги, ці світлини вона зробила під час туристично-дослідницьких подорожей Україною та закордоном. Кожна з них передає настрій і метафори, заховані в авторських текстах та віршах:

Коли обираєш назву —  завжди хочеться, аби вона врізалась в пам’ять. Іноді назва довго не при ходить, не спадає на думку, ніби вистоюється. Шумує, немов вино (теж червоне). Так, іноді, не всі слова од разу приходять у вірші чи прозу. Вони ще шукають тебе. Хоча б здавалося, це ти — шукаєш їх. А потім раптово, нізвідки, слова вигулькують. Прорізаються. Спадають лавиною. Взагалі, я — історик за освітою. Історик в другому поколінні, історики — мої батьки. І про ямну культуру я дещо знала. Але не знала другої (дуже по етичної назви) цієї археологічної культури. Можливо, знала. І забула. Бо, як усі українці за раз, живучи в хронічному стресі, маю проблеми з пам’яттю. І от, натрапивши в стрічці на яскраву назву «Культура охрових могил», мене мов прорізало зсередини. Я зрозуміла, що хочу вписати це у вірш. А згодом і назвати так поетичну збірку.

Подія-презентація складалась з трьох концептуальних частин – авторської розповіді про нове видання у супроводі скрипальок симфонічного оркестру Хмельницької обласної філармонії, автограф-сесії та імерсійної дегустації осінніх вин.

Зазначимо, що це друга за рахунком збірка авторки, яка поширюється в тому числі з благодійною місією. Вже понад два роки чоловік Ірці Кошлатої  захищає нашу землю на передовій. Саме тому кошти від участі в презентаційній дегустації сезонних вин та половина від вартості проданої збірки «Культура охрових могил» є допомогою бригаді, в якій наразі служить чоловік поетки. За підсумками події вдалося зібрати 10 тисяч гривень, які були перераховані на закупку зимових шин для 128 бригади “Дике поле”, завдяки чому хлопцям вдалося закрити збір.

Збірка «Культура охрових могил» – це реабілітація чистим мистецтвом не тільки громади зацікавлених в сучасному українському слові, це особлива мова війни, яку за бажанням може зрозуміти кожен з нас, тих хто продовжує жити на цій землі й всотувати цю культуру.

«Сьогодні «Культура охрових могил» має символічне значення. Крім, власне, історичного підтексту. Бо ми всі у своєрідній «позі ембріона». А час і випробування посипають нас червоною вохрою. Тяглість історичного процесу, так би мовити. Кожен справляється як може. Кожен робить, що може. Я можу писати. І на цьому, як-то кажуть, дякую…» – підсумувала поетка Ірця Кошлата.

Тож, читайте українських авторів, цікавтесь локальним мистецтвом, адже воно будує актуальний й незаангажований світогляд, який ми передаватимемо нащадкам після нашої перемоги! 

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook