Головна
Новини
Антикорупційні органи відкрили для ознайомлення матеріали по справі ексочільниці Хмельницької МСЕК

Антикорупційні органи відкрили для ознайомлення матеріали по справі ексочільниці Хмельницької МСЕК

27 Жовтня 2025 422

НАБУ і САП завершили досудове розслідування за підозрою колишньої голови Хмельницької МСЕК, ексдепутатки Хмельницької обласної ради, її чоловіка та сина.

За версією слідства, керівниця КЗОЗ «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи», яка також була депутаткою Хмельницької обласної ради, у 2020–2024 роках незаконно збагатилася на 160 млн грн, залучивши до схеми свого чоловіка та сина.

Частину коштів вона легалізувала через фіктивний продаж нерухомості, після чого за сприяння чоловіка вивезла за кордон і розмістила на рахунках у закордонних банках.

Наразі сторона захисту ознайомлюється з матеріалами слідства, після чого справу скерують до суду, повідомили у Національному антикорупційному бюро.

Хронологія справи Тетяни Крупи

Суспільне Хмельницький зібрало всі важливі етапи резонансної справи, яка розслідується вже понад рік:

4 жовтня 2024 року ДБР заявило про викриття на незаконному збагаченні керівниці Хмельницького обласного МСЕК Тетяни Крупи та її сина Олександра. Олександр обіймав керівну посаду у головному управлінні Пенсійного фонду на Хмельниччині.
НАЗК повідомило, що завершило перевірку декларації за 2022 рік Олександра Крупи. Виявили, що він задекларував недостовірні дані на понад 44 мільйони гривень. Щодо виявлених фактів склали висновки за ознаками статті 368-5 (незаконне збагачення) та ч. 1 ст. 366-2 (внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації) ККУ та скерували їх до НАБУ.
Під час обшуків у сім’ї Крупи знайшли готівкою майже 6 млн доларів, брендові прикраси та коштовності. Правоохоронці знаходили гроші у шафах, шухлядах, нішах. 93 тисячі доларів і 2 тисячі євро знайшли у робочому кабінеті Крупи.
Правоохоронці виявили, що родині чиновників належать 30 об’єктів нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, 9 елітних авто, корпоративні права на 48 млн грн, готельно-ресторанний комплекс на майже 3 тис. метрів кв. в одному із парків Хмельницького. За кордоном — нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках — майже 2,3 млн доларів.
Всі ці статки вони не внесли до своїх щорічних декларацій.
7 жовтня 2024 року Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Тетяни Крупі у вигляді тримання під вартою із заставою у 500 млн 1528 гривень.
Тетяну Крупу затримали за статтею 368-5 Кримінального кодексу України про незаконне збагачення. За даними слідчих, вона оформлювала фіктивну інвалідність чоловікам, які намагалися уникнути військової служби.
Згодом у ВАКС зазначили, що Тетяну Крупу, крім незаконного збагачення, підозрюють у декларуванні недостовірної інформації. Крупу утримували у київському слідчому ізоляторі.
16 жовтня справу передали в НАБУ. ВАКС наклав арешт на вилучені кошти Крупи.
Суд кілька разів продовжував тримання Крупи під вартою. З початкової суми застави у 500 мільйонів сума застави зменшилась до 20 млн грн.
4 вересня 2025 року суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) змінив Тетяні Крупі запобіжний захід. Замість тримання під вартою їй призначили заставу у розмірі 20 мільйонів гривень. Рішення пояснюється тим, що сукупний термін тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати 12 місяців. Суд визначив низку вимог, зокрема носіння електронного браслета.
Того ж дня, після 11 місяців перебування під вартою, Крупу випустили. За неї мали внести заставу упродовж п’яти днів, проте за цей термін цього не зробили.