«Бентежно-геніальне безумство» показали у хмельницькому театрі актори з Чернігова

В обласному музично-драматичному театрі ім. М. Старицького подільські шанувальники сучасного українського театру зустрічали музичну виставу «Бентежно-геніальне безумство», яку до нашого міста привезли митці «Єдиного мистецького простору Чернігівщини» та Чернігівського обласного філармонійного центру.

Нагадаємо, що це дійство стало частиною спільного культурного проєкту-обміну у співпраці Хмельницької обласної військової адміністрації та Чернігівської військової адміністрації. Вже 29 листопада у Чернігові в межах артобміну між регіонами з виставою «НАСскрізь» наше місто представить колектив театру імені М. Старицького.

А поки що наша культурна публіка вітала чернігівців, які привезли до Хмельницького унікальне творіння – музичну трагікомедію про життя, війну і глибинні сенси. Варто зазначити, що наші поціновувачі театрального мистецтва підійшли до відвідин артгостини з усією відповідальністю, адже велика глядацька зала театру була заповнена вщент.

І ось лунає останній, третій дзвоник і ми опиняємось вже у ласкавих і загадково-освітлених просторах чи то кав’ярні, чи ресторації. Червоні ліхтарі, скатертини й ошатні люстри натякають, що це місце для еліти, яка поступово займає свої місце за столиками і стійками. Свої перші ноти починає виспівувати живий джазовий колектив. Насолода від побаченого і почутого в’язким теплом починає розтікатися шкірою. Живе виконання джазу українського, насиченого професійними відтінками краси музичного мистецтва і обрамленні візуальними доповненнями занурює у вир сюжету поступово і грамотно.

Перед нами розкривається історія закладу – ресторану – старої садиби, відвідувачі якого цього осіннього вечора святкують чергову вдалу річницю роботи. З перших хвилин діалогів стає зрозумілим, що вся публіка, крім однієї пари, знайома між собою. А пара, навпаки – поводиться дуже наступально і грубо. Зі слів чоловіка – пана Пипки – він у цьому закладі святкуватиме своє довгоочікуване розлучення з новою пасією. Після сперечань з персоналом закладу, який натякає Пипці про закритий характер заходу, гостеві врешті решт поступаються і пара займає місце за столиком. Шоу починається.

Це шоу дещо більше, ніж вокальні і хореографічні номери – це розповіді-сповіді гостей про своє життя, його випадкові і не випадкові трагедії та вихід з них у товариство однодумців. Варто зазначити, що історію кожного героя досить іронічно і навіть з деяким викликом в залу підсумовує пан психотерапевт. У кожного героя він діагностує той чи інший психічний розлад – шизофренія, біполярний розлад, ПТСР, депресія. І це – тільки частина.

Кожна і кожна історія героя чи героїні знаходить відгук у залі. Адже ці люди серед нас, якщо не ми самі. Так, на сцені роль військового ветерана виконує військовий ветеран Вадим Медвідь, який не оповідає про свій діагноз, за нього це робить його партнерка по сцені, діалог якої, як дружини ветерана, зала підтримує шаленими оплесками. Ця вистава занурює глядача не тільки в красу поліфонії мистецтв, які творці дійства використовують у виставі, вона робить значно глибші суспільні порухи. Історії про «обраних» людей (саме так, а не «хворі» чи «скалічені» називають своїх героїв творці п’єси), розбурхують реакції і трощать стереотипи про неможливість геніальності, яка, як відомо, слідує саме за людьми з психічними розладами. Цей твір маніфестує про рівність усіх – адже ми впевнені, що і ви знаєте, що просто немає в суспільстві цілком здорових людей, є недодіагностовані. Вистава ставить дуже правильні й начасні питання про прийняття суспільством інакшості, готовності цього люду до трансформації відносно нових умов і людей поруч, дійсно змінених війною. Ці зміни не завжди помітні ззовні і стосуються не лише наших захисників, а й їх родин і просто перехожих у нашому житті, яких перестріла травмою війна та інші умови. Ця постановка вчить нас терпимості, поваги і людяності, а це зараз гостро необхідно, щоб не перетворитися в стадо злих псів, байдужих до чужої біди. Через приклади, слова і відчуття вона промовляє до нашої свідомості і внутрішньої культури, говорячи, що саме в праві на різність і багатограння ми – суспільство вільних і гідних майбутнього людей.

«Вистава торкається складної, але надзвичайно актуальної теми — ментального здоров’я в умовах сучасного суспільства, особливо під час війни. У центрі сюжету — живі історії, що переплітаються з фактами про минулі методи лікування психічних хвороб, постатями геніальних митців, які боролися з внутрішніми демонами, та питанням, наскільки сьогодні суспільство готове приймати людей із психічними розладами. Це не просто вистава — це щира розмова про те, що болить, але потребує озвучення. Проєкт покликаний не лише розважити, а й привернути увагу до проблеми ментального здоров’я та психологічної реабілітації ветеранів війни», – йдеться в описі вистави.

Апелюючи до наших страхів, суспільних стереотипів, недалеких думок, вистава кричить, що саме час схаменутися і роздивитися людей поруч, дати їм повітря дихати беззастережно, бути тими, хто вони є. Як приклад до усього творці дійства розповідають історію лікаря, який лікував психічні розлади публічною лоботомією, їздив зі своїм жахливим винаходом серед міст, як на гастролі, скалічуючи публічно людей.     

Автором цього мистецького, соціально-мотивуючого проєкту стала Оксана Тунік-Фриз – керівниця «Єдиного Мистецького Простору Чернігівщини», учасниця гурту BENTEGA та виконувачка обов’язків директора – художнього керівника Чернігівського академічного музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка. Співавтором та режисером вистави став соліст гурту BENTEGA Євген Маца́к, а музичний супровід до неї побудований на композиціях цього гурту. Значний внесок у створення шедевру зробили також хореографи Ангеліна та Дмитро Костенки. Також хмельничанам пощастило побачити на сцені заслуженого артиста України Олексія Биша.

Овації, крики «Браво», сльози і захоплення справжньою широтою й правдивістю мистецької думки – ось що залишили в серцях хмельничан митці Чернігова. А головне, що подарували нашому місту феєричні чернігівці, – це утверджену думку, що сучасний театр в Україні дійсно промовляє зі сцени про головне і ніколи не замовкне! Безмежно захоплюємося і чекаємо на артгостину ще і ще!

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook