Хмельницький посідає 4 місце за рівнем відкритості влади

Українські міста декларують прагнення до євроінтеграції, але реальна відкритість досі залишається фрагментарною. Дослідження TI Ukraine показало: муніципалітети часто формально реалізують вимоги прозорості і рідко забезпечують базові європейські стандарти — від зручної структури сайтів до прозорої роботи з гуманітарною допомогою та доступом громадян до засідань.

У межах тестування нових підходів до досліджень команда «Прозорих міст» проаналізувала 10 обласних центрів — Дніпро, Запоріжжя, Кропивницький, Луцьк, Львів, Одеса, Полтава, Харків, Хмельницький, Чернігів — і столицю Київ. Кожне місто оцінювали за 40 критеріями відкритості. 

Загалом, як йдеться в дослідженні, результати свідчать про середній рівень відкритості серед усіх проаналізованих муніципалітетів. Навіть ті міста, що продемонстрували кращі показники, не змогли подолати позначку у дві третини від максимально можливої кількості балів.

У середньому міста виконали всі критерії на 53,5%. Найвищий результат у Дніпра – 66 зі 100 можливих балів за 28 виконаних індикаторів. Позицією нижче – Одеса зі 64 балами, далі – Львів, який отримав 63 бали. На четвертому місці – Хмельницький з 60 балами.

Усі досліджувані міста публікують рішення міської ради та виконавчого комітету і розпорядження міського голови. Також усі 11 міст організували трансляції сесій ради у другому кварталі 2025 року. Із транслюванням засідань виконавчого комітету обласні центри впорались гірше – це зробили сім міст, тоді як Київ, Львів, Харків та Чернігів не забезпечили трансляції усіх засідань. Єдине місто, яке не оприлюднило усі записи засідань обраних постійних комісій – Луцьк. 

Жодне місто у вибірці не оприлюднило в спеціальному розділі узагальненої структурованої статистики щодо рішень про надання компенсацій за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна. Аналітики перевіряли, чи публікують узагальнені цифри про кількість прийнятих рішень щодо надання компенсації, кількість згод та відмов, а також суми виплачених коштів. 

Європейський підхід до публікації інформації

Експерти програми перевірили, чи дотримуються українські муніципалітети загальноєвропейських підходів до врядування в роботі з публічною інформацією. Важливою частиною цих підходів є принцип «єдиної точки входу». Це означає, що на сайтах міських рад мають бути зручні й постійно оновлювані тематичні розділи з усією потрібною інформацією та правильними посиланнями на документи й ресурси. Цей принцип узгоджується з європейськими практиками, про які йдеться далі.

Принцип «єдиної точки входу» перевірявся для дев’яти тем. Аналітики шукали окремі розділи або сторінки, присвячені: Статуту територіальної громади, Регламенту міської ради, регуляторній діяльності ОМС, місцевим податкам та зборам, доступу громадян до засідань, єВідновленню та роботі комісії щодо надання компенсацій за пошкоджене чи знищене майно, гуманітарній допомозі, інформації для захисників та захисниць, інформації для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). 

Єдине місто, яке забезпечило виконання цього принципу – це Київ. Майже досяг цього і Львів: на офіційному вебсайті міської ради наявні тематичні сторінки для восьми з дев’яти запитуваних тем, відсутня лише сторінка, присвячена гуманітарній допомозі. Офіційні сайти цих міст демонструють відкритість влади і спробу налагодити взаємодію із громадськістю – через логічне та зручне для користувача структурування інформації. 

У всіх 11 містах вдалось виявити окрему сторінку, присвячену Статуту територіальної громади. Повна актуальна затверджена версія цього документа наявна в 10 містах. Вдалою практикою є зазначення конкретних дат внесення змін та надання посилання на відповідні рішення, як це, наприклад, реалізовано у Києві. Лише у Харкові Статут на окремій сторінці виявився неактуальним (вдалось знайти рішення про внесення змін, які не відображено на сторінці Статуту).

Більшість обласних центрів (10 із 11) забезпечили наявність єдиних сторінок про єВідновлення та роботу з компенсаціями, а також про регуляторну діяльність ОМС. Сторінка про регуляторну діяльність зручно організована у Кропивницькому, де створено логічні підрозділи стосовно звітності, планування, відстеження результативності тощо. На сайті Хмельницької міської ради не вдалось знайти окремого розділу щодо єВідновлення, а у Полтаві відсутня сторінка, присвячена регуляторній політиці. Обидва міста на момент перевірки перебували в процесі переходу на оновлені версії офіційних сайтів. Аналітики програми оцінювали поточний стан, однак це може бути сприятливим моментом для Полтави та Хмельницького врахувати рекомендації програми і внести зміни у структури своїх нових сайтів.

Повний текст дослідження – за посиланням

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook