Восени 2015 року Хмельницький обласний музично-драматичний театр ім. М. Старицького починав новий, 85-й, ювілейний театральний сезон незвично. Актори ніби повернулися в минуле, в ті часи, коли театр щойно було засновано на Північному Кавказі у місті Новочеркаську, як пересувний театр для української діаспори. Називався він тоді Північнокавказький крайовий український драматичний театр. І 20 років тому театральний сезон хмельницького театру фактично стартував на виїзді – актори давали вистави на Донбасі, де виступали перед цивільними глядачами та воїнами АТО. Показово, що і творчою візитівкою театру в цих гастролях була вистава «Республіка на колесах» Я. Мамонтова.
Так починається публікація «Відкриття ювілейного сезону – з коліс гастролей у АТО» в газеті «Проскурів» за 2015 рік, яку ми сьогодні цитуємо у нашій рубриці “Гортаючи старі підшивки”.
«Попри всі наші побоювання, ця вистава мала величезний успіх, а театр – щирий, гарячий прийом. На власні очі ми побачили реальне життя в зоні АТО і відчули потребу в спілкуванні з жителями Донбасу, якого вони теж прагнуть», – розповів журналісту газети тодішній художній керівник театру Анатолій Пундик.
Щоб далі було зрозуміло, розкажемо, про що вистава «Республіка на колесах».
На біса ж та революція, коли такий бешкет робиться? Це запитання, яке проросло в українських реаліях початку ХХІ століття, виявляється, українці задавали собі і майже сто років тому, коли під гаслами «пролетарської» революції у життя простого люду увірвалося свавілля самозванців, ошуканців всіх мастей, коли ледь не кожне село ставало окремою «республікою» зі своїми президентами, міністрами і т. д. Страшносмішна вистава «Республіка на колесах» Якова Мамонтова в постановці художнього керівника Хмельницького театру Анатолія Пундика по-справжньому грандіозна. Масштаб її охоплює проблеми поза будь-яким часом та навіть країною… – так описують сюжет на офіційному сайті театру.
І традиційно кілька цитат з публікації:
На «колесах» Бузанівської республіки відбулося і театралізоване шоу святкового відкриття ювілейного сезону, яке органічно поєднало фрагменти з вистав діючого репертуару, хореографічні вокальні та інструментальні номери у супроводі оркестру – всю яскраву жанрову палітру театру. А ще – обов’язкові для такого дійства елементи традиційного театрального капусника, коли актори підсміюються над собою разом із глядачем.
Доповнивши автора «Республіки на колесах» відкриттям у Бузанівці власного театру (що ж за самостійна держава без культури!), сценарій театралізованого шоу дозволив вивести на сцену весь склад театру на чолі з його директором Галиною Шпулак і художнім керівником. Анатолій Пундик, як призначений «народним президентом» Бузанівської республіки «міністром її культури», став головним розпорядником дійства. Він представив глядачу молоде покоління театру і водночас його заслужену гвардію, яка порадувала сценами й з інших вистав: «Сто тисяч», «Житейське море» І. Карпенка-Карого та «Обережно – жінки!» А. Курейчика.
Ювілейне шоу продемонструвало, що творчий колектив не відмовляється від статусу музично-драматичного театру, порадувавши фрагментом з балетної вистави «Есмеральда»… Характерна особливість поєднання цих різних видів мистецтва на одній сцені: артисти балетної трупи задіяні у масовці драматичних вистав, а театральні актори – у балетних. На черзі такий симбіоз у майбутніх мюзиклах які плануються, адже молоде поповнення ювілейного сезону, нехай і в форматі капусника, розкрило й ці можливості театру.
А головне, що він у нинішньому складі залишається, як і в 85 років тому, вірним своєму одвічному призначенню. Недарма фінальну сцену святкового дійства його учасники завершили театральною молитвою: «Всі ми – смішні лицедії у Господа Бога…»
А ось і відеозапис вистави, щоправда, не 2015, а 2020 року
Дякуємо за сприяння у наповненні рубрики Хмельницькій обласній універсальній науковій бібліотеці. Інші матеріали можна знайти за тегом підшивки на сайті Поділля NEWS.
Всі новини на одному каналі в Google News
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook
Читати інші новини