Виставу про чорну дорогу до кладовища, якою змушена йти найсильніша любов, показали у Хмельницькому

У Хмельницькому обласному музично-драматичному театрі ім. М. Старицького відбувся показ вистави «МАМИ», створеної за мотивами новел Марії Матіос Рівненським драматичним театром під режисурою Анжеліки Чорнойван.

Постановка розповідає п’ять драматичних сюжетів про силу любові, гідність та стійкість матерів, які втратили дітей на війні. Любов тут не ніжна — вона витривала, бо син іде, а мати залишається чекати. Такі вистави треба перекладати всіма мовами та показувати людям у всіх куточках світу, бо емоція — це універсальна мова і, можливо, лише так решта людей на планеті хоч трохи зможе зрозуміти, з якою бідою зіткнулися українці.

Після перших реплік героїв, які виходять на сцену з глядацької зали, стає видно почерк авторки — коли у мові немає жодного зайвого слова і кожне слово на своєму місці. Таке враження трималося цілих дві години, а на середині вистави промайнула кілька разів тривожна думка: «Хоч би не було антракту, бо це не той випадок, коли треба робити перерву».

Антракту, на щастя, не було, і темп не збивався. Навіть відключення світла не зупинило ні виставу, ні глядачів. Коли в залі стало темно, глядачі взялися підсвічувати акторів телефонами. Вони не хотіли, щоб вистава зупинялася і щось відволікало їх від перегляду хоч на секунду, а це найяскравіше ілюструє якість постановки.

Сюжет описує епізоди з життя добровольців та солдатів ЗСУ, які з 2014 року воювали в АТО, і те, як цей досвід вплинув на них та їхніх матерів.

Зокрема, у виставі показані всі найболючіші моменти: прийняття рішення та від’їзд на передову, очікування звістки від сина з фронту та його дбайливе приховування жахливих реалій боїв від мами, пошук безвісти зниклого, упізнання невідомого тіла, отримання звістки про загибель, горювання та неминуча трансформація кожної матері та дружини, якій випала на долю така біда.

Показується болісна рефлексія матерів та вдів на те, що їхня найближча людина похована на кладовищі для невпізнаних воїнів під певним номером, а не під іменем. Також піднімається питання індивідуальності горювання та вивільнення емоцій після важкої втрати.

Особлива увага у виставі приділена питанню ПТСР серед бійців. Монологи акторів передають деталі та емоції солдатів і хоч трохи показують, про що мовчать українські чоловіки, які приходять на коротку відпустку чи лікування з фронту. Це спроба проілюструвати масштаб того жаху, який вони там побачили й відчули і про який ми боїмося запитувати прямо, а вони ще не готові розповідати. Також порушено тему буднів українських медиків, які працюють у реабілітаційних відділеннях і намагаються виконувати свою роботу в умовах, до яких їх не готував жоден університет: пропускаючи історію кожного пацієнта крізь власну душу, щоб хоч трохи допомогти вилікувати його.

Професійна гра акторів у поєднанні з декораціями-трансформерами тримає погляди глядачів прикутими до сцени. В залі атмосфера була надзвичайно емоційною: крізь тишу, притаманну театральній залі, проривалися схлипування глядачів, а згодом здавалося, що тихий плач став акомпанементом грі акторів.

Серед присутніх у залі було близько сотні матерів та жінок загиблих героїв. Вистава є дуже емоційною та спрямованою на вшанування пам’яті загиблих, а також на те, щоб суспільство з розумінням і більшою увагою ставилося до емоційного стану військовослужбовців, їхніх родин, переселенців і тих, хто пройшов окупацію та полон.

Після дійства до глядачів вийшла авторка книги Марія Матіос, і у своїй промові вона підкреслила, що своїм твором закликає бути чуйними один до одного, і що навіть рука на плечі постраждалої людини та щира розмова є важливими, бо в сьогоднішньому українському суспільстві кожен так чи інакше є постраждалим.

Після заходу всім членам родин загиблих героїв запропонували поштові конверти з чистими аркушами паперу. Організатори оголосили про намір зібрати історії про чоловіків, розказані найближчими людьми, щоб створити спеціальну книгу – Книгу пам’яті Героїв – щоб вшанувати їхню пам’ять, та запропонували написати та надіслати їм історії про своїх близьких.

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook