Письменниця Поліна Кулакова розповіла хмельничанам, чому варто читати трилери під час війни
Що змушує людей купувати книги про вигадані жахи, коли реальність навколо переповнена болем? У Хмельницькій книгарні відбулася зустріч із відомою майстринею психологічного трилера Поліною Кулаковою. Це була глибока розмова про те, як жанр, що досліджує «природу зла», допомагає українцям триматися за реальність, проживати травми ПТСР та чому трилер сьогодні став формою емоційної терапії.
Поліна Кулакова, яка почала захоплюватися психологією страху ще у дев’ятому класі під впливом Стівена Кінга та «Парфумера» Патріка Зюскінда, впевнена: трилер — це про гостроту емоцій.
«Це жанр, який будується на тригерах і больових точках. Певний відсоток людей цього не зрозуміє, але більшість любить трилери саме за можливість активувати відчуття, які ми часто пригнічуємо… Читачі пишуть, що трилери допомагають їм відволіктися і навіть рятують від депресії».
— Поліна Кулакова, авторка психологічних трилерів
Особливу увагу під час розмови приділили книзі «Фінальний драфт». Поліна почала писати її у найважчий період життя — після втрати мами та через 40 днів після втрати рідного брата. Для письменниці ця робота стала особистим «рятівним колом».
«Я була розчавлена горем. Ця книга допомогла мені вистояти. Навіть ім’я головної героїні, Олесі, — це пам’ять про мою подругу-продюсерку. Вона мала екранізувати мій трилер на Netflix, але через трагічний випадок залишилася з інвалідністю. Проєкт зупинився, але ця людина назавжди залишилася частиною мого світу».
— Поліна Кулакова, про історію створення книги «Фінальний драфт»
Зустріч у Хмельницькому була максимально щирою. Авторка не приховувала, що її персонажі часто мають реальну основу. Так, книга «Усі їхні демони» є автобіографічною у плані атмосфери: письменниця відкрито зізналася, що виросла у сім’ї алкоголіків, і її героїня Леся — це вона сама.
Сьогоднішні трилери Кулакової — це не просто «детективи», а глибоке дослідження:
- Посттравматичного синдрому та подолання наслідків насильства.
- Мовних особливостей: для автентичності авторка працює зі словниками гуцульських діалектів.
- Моральних кордонів: Поліна не може писати про смерть тварин і категорично відмовляється бачити ворогів-окупантів персонажами своїх творів.
Чому це важливо для хмельничан?
Для місцевої громади такі зустрічі — це можливість проговорити те, що болить кожному. Розмова з Поліною Кулаковою довела: українська література сьогодні — це потужний інструмент боротьби з колективною травмою. А трилер, попри свою назву, може бути світлим шляхом до одужання душі.
Читайте також:
“Хмельницький, якого ми не помічаємо” – місто у малюнках Юлії Трімасової (ФОТО)
Всі новини на одному каналі в Google News
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook
Читати інші новини
