Право на житло проти формальних термінів: Хмельницький апеляційний суд захистив мешканку гуртожитку
Чи можна виселити людину «на вулицю», якщо строк договору оренди завершився, а вона не має стосунку до навчального закладу? Це питання стало предметом розгляду у Хмельницькому апеляційному суді. Суд задовольнив скаргу мешканки студентського гуртожитку, скасувавши попереднє рішення про її виселення без надання іншого житла.
Передісторія конфлікту: тимчасове рішення, що стало постійним
У 2019 році директор Кам`янець-Подільського фахового коледжу будівництва, архітектури та дизайну пішов назустріч жінці, чиє власне житло стало непридатним для проживання. З нею уклали договір на тимчасове використання кімнати у студентському гуртожитку.
Однак згодом позиція навчального закладу змінилася. У позові коледж наводив такі аргументи:
- Термін дії: Строк договору найму сплив у серпні 2022 року і продовжений не був.
- Відсутність зв’язків: Відповідачка не є студенткою чи працівницею коледжу.
- Порушення: Заклад закидав жінці порушення умов договору та несвоєчасну оплату послуг.
Виходячи з цих фактів, коледж вимагав примусового виселення жінки без надання будь-якої альтернативи для проживання.
Рішення першої інстанції та апеляційний перегляд
Місцевий суд спочатку став на бік коледжу. Суддя вважав, що оскільки жінка вселилася без ордера, а термін договору закінчився, то згідно зі статтями 127-129 Житлового кодексу України її слід виселити.
Проте апеляційна інстанція, вивчивши матеріали справи, виявила суттєві деталі, які змінюють правову картину:
- Законність вселення: Жінка в’їхала до кімнати на законних підставах (на основі договору), а сам договір вважався пролонгованим згідно з нормами Цивільного кодексу України.
- Об’єктивна безвихідь: Будинок, де відповідачка жила раніше, офіційно визнаний аварійним через загрозу руйнування внаслідок зсуву ґрунту. Іншого житла вона не має.
- Відсутність боргів: На момент розгляду справи жінка повністю погасила заборгованість за проживання та комунальні послуги.
Чому Конвенція з прав людини стала вирішальною?
Головним аргументом Хмельницького апеляційного суду стала стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Судді зазначили, що оскільки кімната в гуртожитку є єдиним прихистком жінки, вона вважається її «житлом» у розумінні міжнародного права.
Результат справи
Апеляційний суд скасував рішення міськрайонного суду та повністю відмовив коледжу у задоволенні позову. Таким чином, мешканка гуртожитку зберегла право на проживання, оскільки її виселення без надання іншого придатного житла суперечило б принципам демократичного суспільства.
За матеріалами пресслужби Хмельницького апеляційного суду
Всі новини на одному каналі в Google News
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook
Читати інші новини