У Хмельницькому показали виставу-заповіт «Вір або не вір»

У Хмельницькому обласному академічному муздрамтеатрі ім. М. Старицького показали виставу “Вір або не вір” за мотивами оповідання М. Матіос «Не плачте за мною ніколи…», прем’єра якої відбулася 31 травня 2025 року.

У виставі бабуся Юстина (заслужена артистка України Галина Чайковська) – старожилка села на Буковині – дотримуючись стародавніх українських традицій, готується до відходу в інший світ. Це монолог-рефлексія, а її єдиною слухачкою на сцені є сусідка Віра (артистка драми Марія Шпунт), яка допомагає їй зібрати всі речі “на смерть” і своїми питаннями та реакціями модерує монолог.

Віра уособлює режисерський прийом символічного персонажа, коли головному герою на сцені потрібні контакт, надія і підтримка проти страху самотності. Часом режисери використовують персоніфікацію – коли головний герой наділяє неживий предмет рисами людини, говорить з ним, “чує” відповіді і будує емоційний зв’язок. В цьому випадку цю задачу виконує сусідка.

Взаємодія жінок віддзеркалює цінності і переживання двох поколінь: тих, кому ще жити, і тих, кому скоро відходити в інший світ. Періодично монолог Юстини переривають спільні пісні, які зазвичай починає співати Віра, ніби повертаючи її у теперішній момент святкувати життя, яке ще триває. За сюжетом вони перебувають на різних берегах: молодого початку і літнього відходу. А на труні, яка стоїть посеред сцени, висить вітрило, яке потрохи піднімається, символізуючи наближення останньої подорожі головної героїні.

Старожилка активно оперує гумором та дотепною філософією сприйняття неминучої смерті. Вона позиціонує себе як щасливицю, яка два десятиліття мала вдома труну “про всяк випадок”, але час від часу треба було купувати нову, бо стара ставала потрібнішою іншим. Розповідаючи про покійних односельчан і родичів досить дзвінким та бадьорим голосом, Юстина ілюструє різні умови відходу людини в інший світ та робить екскурс у життя минулих поколінь, їхній побут, звички та цінності. Періодично повторюючи фразу “Вір або не вір”.

Саспенсу додають періодичні “загравання зі смертю” оповідачки: то прикидається, що ось-ось помре, то кашляє або завмирає, змушуючи насторожуватися і слухачку, і глядачів. Чесно кажучи, в реальному житті складно уявити, щоб хтось так довго слухав бабусю. Тому творці обрали на роль слухачки сусідку-помічницю, бо онуки точно не висиділи б так довго. Думка підкріплюється словами самої Юстини, коли вона скаржиться на нащадків і їхнє нехтування порадами.

Вистава може бути нудною для підлітків і молоді, бо тема подається через призму старих обрядів і понять без динамічного розвитку сюжету.

Деякі глядачі зазначали, що у Юстини неординарне ставлення до смерті, що дає їй міцне підґрунтя, проте це сприйняття базується на людських історіях, релігійних традиційних кліше та простих прикладах. Вистава – збірка вірувань, переконань, страхів і забобонів українського народу на тему смерті. Якби її показали за кордоном, антропологи могли б почерпнути знання про українську культуру.

На сцені героїня очікує смерті, готується до неї і молиться, щоб піти тихо, і мріє знати точний час відходу. У сучасній Україні, коли смерть поруч через війну, така тема не є релевантною, тому вистава більше слугує “екскурсом в історію” та демонстрацією традицій предків. Юстина передає Вірі сакральні знання та секрети довгого і щасливого життя, які сучасній людині здаються очевидними: не ображати тварин і людей, ходити до сповіді, поважати старших.

“Все живе в світі хоче жити. Що ж сказати про людину”, – цитата Юстини, яка демонструє спроби покрити тему смерті гумором. Психологічно це є гумор як захисний механізм: людина жартує або використовує чорний гумор, щоб зменшити страх і внутрішню напругу. Це одна з копінг-стратегій, описаних Анною Фройд, що вважається зрілим способом психологічного захисту. Таке відчуття притаманне кожному, тому підхід Юстини до смерті не є унікальним.

Читайте також: Ольга Сумська, Тарас Цимбалюк та швейцарський диригент: Хмельницький готується до зіркового тижня

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook