Нове звучання класики театрального детективу презентують у Хмельницькому (ФОТО)
Вже цієї п’ятниці — 27 березня — до Міжнародного дня театру на сцені академічного музично-драматичного театру ім. М. Старицького відбудеться прем’єрний показ нової вистави режисера Дмитра Гусакова «Вісім жінок та одна таємниця» за всесвітньо відомою п’єсою Робера Тома. Про характери героїнь, «перчинки», заховані в авторське прочитання матеріалу, та роль п’єси в нашому житті дізнавалися наші кореспонденти.
Хто зі справжніх шанувальників театру жодного разу не бачив класичне втілення почуттів ненависті й одночасної любові до чоловіка від широкого спектра його жінок? Якщо ні, то вам точно в численних кіношних рейтингах потрапляла на око шедевральна екранізація цього твору геніального режисера, шанувальника експериментів оголених почуттів Франсуа Озона. Так, саме та зіркова — з Катрін Денев, Ізабель Юппер, Фанні Ардан, Еммануель Беар та іншими зірковими представницями цвіту палкого французького «сінема» (*особиста рекомендація редакції — подивитися хоча б трейлер цього кіна і бажано під трек спільнофранцузького походження «Si un jour» гурту «La Femme» — замість статті у Вікіпедії).
Якщо ж ви все-таки ніколи не потрапляли до театру на цю п’єсу і не є поціновувачем фільмів Озона (*на жаль, бо Берлінський кінофестиваль все ж його оцінив), то розповімо трошки про зміст і основну ідею твору, написаного драматургом Робером Тома ще у 1958 році.
Поліцейська комедія або комедійний трилер — жанр, який важко назвати популярним у театрі, але «8 жінок» саме з цієї царини, адже центральною подією сюжету є вбивство — холоднокровне і жорстоке, до того ж єдиного мужчини — батька, сина, чоловіка, господаря — і однозначно кимось із жіночого кагалу:
Різдвяний ранок. Засніжений заміський будинок. Вісім жінок, замкнені під одним дахом, — і раптова смерть господаря. Хто це зробив? Кожна з героїнь має і мотив, і привід. Детективна інтрига невблаганно розплутується, підкидаючи все нові несподівані повороти, — але головне, чим захоплює п’єса, — це самі жінки. Кожна — неповторний характер, кожна приховує свою таємницю, у кожної своя правда.
Не псуючи вам апетит гостя/і прем’єри, зауважимо — перше, що надзвичайно привертає увагу глядача, це цікаве сценографічне рішення: 8 жінок — 8 дверей. Кожні з дверей ведуть у життя героїв — своє, заховане від стороннього ока, справжнє:
Основна проблематика цієї п’єси полягає у висвітленні проблеми «споживання». На рік написання п’єси романтика суспільних відносин виглядала наступним чином: жінка — це та особа, яка займається споживанням тих ресурсів, які заробляє і має чоловік. Причому — нічого не віддаючи взамін. Зараз ситуація змінилась — жінка є самодостатньою, а інколи вона може забезпечувати чоловіка. В нашій інтерпретації ми розмірковуємо над цією проблематикою: чи наразі щось змінилося, чи все ж залишилось так, як і раніше.
Як зазначають театрознавці, секрет успішності п’єси Тома, яка вже майже 70 років не втрачає своєї популярності на світових театральних помостах, у тому, що це чудовий приклад саме бульварної детективної комедії:
У цій п’єсі відсутні традиційні злодії й жертви. Натомість тут панують людські слабкості, пристрасті й прагнення, майстерно вплетені у витончену французьку атмосферу, насичену гумором, іронією та несподіваними одкровеннями. Глядачі то сміються, то здогадуються, то співпереживають — аж до неочікуваної розв’язки, що стає справжнім фінальним акордом.
Як і у французькій екранізації — хмельницька постановка зібрала на одній сцені у два склади провідних акторок театру: Народну артистку України Ларису Курманову, Емму Мужевітіну / Сніжану Туткевич-Самойлову, Еллу Санько, Олену Пшеничну, Тамару Герасименко / Заслужену артистку України Галину Чайковську, Альону Волкову / Марію Шпунт, Дарію Піонтковську / Анастасію Болюх, Олесю Павловську.
Як ми знаємо зі змісту п’єси — головний герой не дуже витримав тиск усіх цих пречудових жінок. Як із таким мистецьким жіночим букетом справляється режисер Гусаков, спитали у нього напряму:
Прийдешня прем’єра — нова фарба на різножанровій палітрі театру. Наш репертуар — приклад того, що театр має пропонувати глядачеві якомога більш різноманітний вибір варіацій театрального мистецтва. Жанр театрального детективу вже давно не був у репертуарі. І це перша причина вибору цієї п’єси. Другою причиною є висвітлення певного казусу в мистецтві — загалом у театрі більше актрис, ніж акторів, а драматургія написана таким чином, що частіше грають чоловіки. Тож ми маємо надзвичайний блискучий склад акторок, який буде повною мірою розкритий у цьому матеріалі. Працювати з жіночим складом не важко, проте є певна специфіка. На мою думку, найголовніша якість режисера — це терпіння, і з цим складом воно дуже добре проявляється.
Зазначимо, що до творення неповторних жіночих характерів долучилися вже знана за численними мистецькими підходами до театрального костюма художниця Олена Мурашкіна. Хореографічну компоненту супроводу вистави подарує також шанований танцівник та хореограф Юрій Саввон. Мистецький погляд на загальний характер вистави обрамила художниця-постановниця Олена Янчук.
Набачені французькою класикою, що ж хмельничани зможуть віднайти для себе у новій постановці, поцікавились ми у Дмитра Гусакова:
Так званою «перчинкою» нашої постановки буде її задумка і неочікуваний фінал. Так вже побудована вистава, що до самого кінця не буде зрозуміло, що все ж таки відбулося. Чому я наголошую, що постановка створена саме за мотивами п’єси Тома — бо ми дещо її переосмислили, у тому числі сам фінал. Тож до самого кінця ми не даємо глядачу відповіді — що ж насправді трапилось. На мою думку, в цьому і є основа детективу, коли глядач сам додумується про підсумок.
І, звичайно, дамо слово жінкам — себто героїням, тобто акторкам і їхнім гострим характерам, вартим того, щоб побачити їхню гру наживо, повірте:
Моя персонажка Катрін — вона збірник підліткового максималізму у всіх своїх проявах, тому тут можна трішки побалуватися. Трішки показати характер і згадати себе у цей період. Саме тому в цих обставинах, коли восьмеро жінок стикаються одна з одною і в кожної якісь власні інтереси — моя персонажка, як маленька язва: ще більше підбурює цей конфлікт. Цього персонажа надзвичайно цікаво грати!
Я виконую роль покоївки, яку звати Луїза — вона пліткарка, спокусниця. Саме з цією метою вона прийшла в цей дім — спокусити господаря задля власних інтересів: гроші, вплив тощо. Моя персонажка йде до поставленої цілі, а ось чи вийшло це в неї — побачите на прем’єрі!
Я граю старшу дочку Сюзон. Ця роль для мене є достатньо цікавою, бо приблизно таких персонажів у моєму творчому житті до цього ніколи не було. Дуже цікаво втілювати щось нове на сцені. Мій персонаж достатньо віддалений від усієї цієї психоделії, яка твориться вдома. Тому що вона є тією самою «правильною» старшою дочкою, яка навчається в Англії, є етикетно-освіченою. Її характер вище домашніх інтриг, але доля учасниці в цих інтригах її не омине!
Тож різні, але такі цікаві жіночі характери і доля одного чоловіка на вісім фем-протиріч будуть вами побачені й гідно оцінені вже 27 березня. Не проґавте нове й прекрасне, тим паче якщо воно детективне й з українським характером!
Всі новини на одному каналі в Google News
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook
Читати інші новини
