Театральний десант у Хмельницькому: як «Мельпомена FEST» об’єднала Україну під час війни

З 20 по 22 березня 2026 року Хмельницький вкотре став театральною столицею для молоді, приймаючи Всеукраїнський фестиваль дитячих та молодіжних колективів «Мельпомена FEST». Протягом трьох днів захід об’єднав понад 20 команд із різних куточків країни. Глядачам представили близько 25 вистав у широкому жанровому діапазоні: від дитячих казок і мюзиклів до глибоких драм та експериментальних постановок.

Свято розпочалося з урочистого відкриття, після чого сцену опанували молодіжні, дитячі та народні театри. Паралельно тривали конкурси художнього читання. Програма другого та третього днів була не менш насиченою: окрім показів, учасники відвідували майстер-класи від провідних акторів і режисерів, вдосконалюючи навички імпровізації та сценічної взаємодії.

Географія фестивалю вражає: Київ, Одеса, Харківщина, Івано-Франківщина, Житомирщина та, звісно, Хмельниччина. Подія завершилася на високій ноті, залишивши яскравий післясмак у серцях учасників. Детальніше про внутрішню кухню заходу ми поспілкувалися з його організатором — заступником директора Хмельницької школи мистецтв, заслуженим діячем мистецтв України Анатолієм Бєлєванцевим.

Про сертифікати, ліцензії та «соціальний» виклик

— Пане Анатолію, яка головна мета фестивалю і наскільки він важливий для становлення молодих акторів?

— Безперечно, це розвиток театрального мистецтва в Україні та створення майданчика, де молодь може себе проявити. Наш фестиваль ліцензований Міністерством культури. В Україні таких лише два: наш «Мельпомена FEST» та миколаївський «Від Гіпаніса до Борисфена». Положення фестивалю обов’язково передбачає освітню складову. Цьогоріч ми провели шість майстер-класів. Члени журі — авторитетні викладачі творчих вишів та актори — ділилися досвідом, а учасники отримали сертифікати. Оскільки захід ліцензований, цей документ офіційно підтверджує підвищення кваліфікації. Крім того, це унікальний шанс для абітурієнтів поспілкуватися з майбутніми екзаменаторами та обрати навчальний заклад.

Хоча мушу визнати: останніми роками через тотальну цифровізацію та соцмережі інтерес юнацтва до живого театру дещо згасає. Наше завдання — повернути цю увагу.

Хмельницький як театральний осередок

— Як проходила співпраця з місцевими театрами? Чи встигли гості побачити наше місто?

— Від Хмельницького брав участь лише один колектив — «Спалах», який представив дві вистави. Проте всі учасники відвідали з екскурсією обласний драмтеатр імені Михайла Старицького. Я особисто проводив для них прогулянку містом: ми побували в музеї фотомистецтва та краєзнавчому музеї.

Я переконаний, що Хмельницький сьогодні — це потужний театральний центр. Наші ініціативи, як-от проєкт «Акт Перший» від Юлії Рахно та Дмитра Гусакова, або унікальний Театр ветеранів — це явища світового рівня, які роблять місто особливим. Хмельничани люблять театр. Я часто відвідую вистави і вже давно не бачив напівпорожніх залів. Люди прагнуть натхнення, і театр дає його сповна. Приємно, що до нас на фестиваль приходили не лише професіонали, а й ліцеїсти-прикордонники та курсанти академії ДПСУ.

Контрасти почуттів: від жахів війни до дитячого оптимізму

— Які моменти фестивалю запам’яталися вам найбільше?

— Тішить сам факт, що подія відбулася попри все. Молоді люди з різних регіонів познайомилися, запалилися ідеями. Навіть зараз, повернувшись у свої міста, вони продовжують надихати один одного через кілометри. Діти були в захваті і від організації, і від самого Хмельницького.

— Програма була дуже різноплановою. Як ви формували цей жанровий «коктейль»?

— Ми не обмежуємо студії в темах. Діапазон був колосальним: від реалій війни до шкільного булінгу, від мюзиклів до драм почуттів. Цікаве спостереження: колективи із західних областей частіше обирали воєнну тематику. А от театри з Одещини чи Харківщини — тобто ті, хто ближче до лінії фронту, — навпаки, привезли більш світлі, позитивні та сучасні вистави. На мою думку, вони прагнуть транслювати оптимізм, якого так бракує в їхніх реаліях.

— Що було найскладнішим у логістиці такого масштабного заходу?

— Організаційно я почувався впевнено завдяки великому досвіду та підтримці мерії та управління культури. Найбільше хвилювалися за дорогу для учасників зі сходу. Але, на щастя, потяги курсували без затримок, а за три дні фестивалю в місті не було жодної повітряної тривоги. Діти з Харкова зізнавалися, що нарешті змогли просто спокійно виспатися. Це теж результат — дати дітям відчуття безпеки та свята. Ми провели серйозний відбір: колективи надсилали відео вистав, і ми запрошували лише найкращих. Цього року до нас приїхали представники 9 областей та 5 обласних центрів. Фестиваль виконав свою місію — створив живий простір для обміну досвідом.

Фото зі сторінки Всеукраїнського театрального фестивалю Мельпомена FEST

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook