Вистава-мюзикл «РЕБЕЛІЯ» у Хмельницькому: урок історії для лінивих

Нову масштабну музично-документальну виставу-мюзикл «РЕБЕЛІЯ» представив у Хмельницькому літературно-мистецький проєкт МУР. Об’єднання було засноване 2022 року з метою розповісти українцям про трагедію репресованих митців і зацікавити молодь національною літературою.

Достукатися до своєї цільової аудиторії автори змогли, адже в обласному театрі ім. Старицького хмельничани зустріли їх двома солд-аутами (аншлагами – ред.). У залі була переважно молодь, яка активно брала участь в інтерактивних частинах вистави, коли актори залучали до дійства публіку.

«РЕБЕЛІЯ» є хронологічним продовженням вистави «Ти [Романтика]» і присвячена добі українського шістдесятництва та подіям, які призвели до здобуття Україною незалежності у 1991 році.

Це музична вистава з елементами документального театру — такий собі динамічний урок історії для лінивих. Сюжет вистави базується на подіях до здобуття незалежності України, а героями стали видатні постаті тих часів — Іван Світличний, В’ячеслав Чорновіл, Василь Стус, Алла Горська, Іван Дзюба, Леонід Кравчук, Віктор Кукса та інші діячі, чия громадянська позиція стала важливою частиною історичного процесу.

Кожен історичний період представлений у тематичній пісні на межі репу, альтернативи та поетичного хіп-хопу, а також у танцях, які здебільшого мають не розважальний, а радше освітній характер. Часом тексти мали ну дуже вже багато сенсового наповнення, і складалося враження, що актори співають текст прямо зі сторінок підручника історії України, або що його написав ChatGPT за запитом заримувати ключові слова.

Досить незручно було чути під ритмічні звуки та ритми слова, якій йшли в розріз з усім прогресивним: засідання партії, КПРС, КДБ, більшовик, пролетарський, комсомольський, комунярський та інші. Такий формат виправданий, адже для сприйняття цієї інформації молоддю він є ефективним. Згадався короткий період недавньої історії, коли українські виконавці ставили вірші українських поетів на музику з метою їх популяризації.

Здалося, що люди, які прийшли на цю виставу, і так добре знайомі з історією України того періоду, тому закралась думка, що такий продукт, як «Ребелія», заслуговує серйозного масштабування, щоб дістатись набагато більшої аудиторії, ніж поціновувачі театру, адже меседжі у виставі є найважливішими для українського суспільства, а доступ до неї – обмежений. Чудово б мати подібний телевізійний продукт того ж освітнього характеру, який би змінив деякі розважальні шоу на вітчизняному телебаченні, бо сарказм і гумор у виставі теж були присутні. Зокрема, висміювалося КДБ як структура через призму одного його працівника. Себто — нічого не досягнув у житті, тому пішов у КДБ.

Увагу привернув і той факт, що цю виставу фінансово підтримало багато українських компаній. Це було видно і по декораціях, і по костюмах. Має вона і свій мерч. Закралася думка, що було б чудово, якби подібну увагу отримували державні театри, вистави яких на тлі «Ребелії» помітно блякнуть. А також діапазон тем хотілося б бачити ширшим і новим, щоб тим, хто добре знає історію України і усвідомлює, що відбувалося раніше і до чого це призвело, теж було на що дивитися.

У висновку «Ребелія» безперечно є найвищим гатунком сучасної української вистави, але дидактичною лише для тих, хто ніколи (або мало) не цікавився рухами спротиву в українській історії. А що ж тоді якісного дивитися тим українцям, у яких немає прогалин у знаннях і проблем із самоідентифікацією?

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook